Мене звуть Олег, і мені 31 рік. Більше десяти років тому я зустрів дівчину, яка стала для мене справжнім промінням світла в темний період мого життя. Її звали Анна.
Вона допомогла мені впоратися з багатьма проблемами, які тоді здавалися непереборними. Анна підтримувала мене, коли я закінчував інститут, і завжди вірила в мене, навіть коли я сам у собі сумнівався.
Завдяки її підтримці я не тільки закінчив навчання, але й знайшов хорошу роботу. Моє життя поступово ставало кращим, кар’єра йшла вгору, і я розумів, що саме Анна зробила все це можливим.
З часом я зрозумів, що хочу провести з нею все своє життя, і зробив їй пропозицію. Ми одружилися, і наше сімейне життя було доволі стабільним.
Ми мали свій заміський будинок, гарну машину, а найголовніше — у нас з’явився син, якого ми любили всім серцем. Іллі зараз майже десять років, і він розумник, яким ми дуже пишаємося.
Можна сказати, що наше життя було ідеальним. Ми були оточені надійними друзями, фінансових проблем не мали. Але з часом наші стосунки почали змінюватися.
Вони стали більше схожими на звичку, ніж на пристрасну любов. Наше життя було комфортним, але щось всередині мене почало змінюватися. Я відчував, що мені чогось не вистачає, але не міг зрозуміти, чого саме.
Трохи більше ніж пів року тому я поїхав у відрядження і там зустрів дівчину, яка перевернула все моє життя з ніг на голову. Її звали Вікторія.
Ми провели разом три дні, і я закохався в неї так, як не закохувався ніколи раніше. Це було як блискавка, що вдарила з неба, — я закохався майже з першого погляду. Вікторія була яскравою, енергійною, вона притягувала до себе людей своїм шармом. Наші зустрічі тривали потай, адже ми жили в різних містах, але я завжди знаходив привід поїхати до неї.
Перед Новим роком я прийняв рішення, яке змінило все моє життя. Я зізнався Анні у своєму романі й сказав, що покидаю її заради Вікторії. Залишив усе — наш будинок, машину, навіть не виплачений кредит за житло, залишив все дружині та сину. Платив гарні аліменти, щоб у них не було фінансових проблем, але знав, що без них їм буде важко.
Після свят ми з Анною почали оформляти розлучення, а я вже готувався до нового весілля. Я переїхав до міста, де жила Вікторія, влаштувався там на роботу.
Наше весілля було чудовим — приїхали мої друзі, батьки, всі були в захваті від Вікторії. Вона справді була чарівною — розумна, гарна, з чудовим почуттям гумору. Я думав, що все складається ідеально.
Але тиждень тому я почав усвідомлювати, що накоїв. До мене дійшло, що я зруйнував життя своєї колишньої дружини. Я просто знищив її світ. Я почав розуміти, через що пройшла Анна. Зруйнував життя свого сина, хоч ми й продовжуємо спілкуватися, але я розумію, що він сильно постраждав від мого рішення.
Ці думки почали гризти мене зсередини. Моя впевненість у щасливому майбутньому з Вікторією почала зникати. Я більше не можу дивитися їй в очі, перестав розмовляти з нею, посміхатися.
Вікторія не розуміє, що зі мною відбувається, а я боюся відкрити їй правду. Мені страшно зізнатися їй у тому, що я сумую за своїм колишнім життям, за Анною, за своїм сином, за нашим будинком і навіть за рудим котом, який завжди був поруч.
Я дізнався, що Анна готова мене пробачити і прийняти назад, хоч і важко. Але що я можу зробити? Я шалено сумую за нею, за нашим життям, яке було спокійним, стабільним і рідним.
Але Вікторія мене любить, і я не знаю, як сказати їй, що більше не хочу дітей, що не бачу щастя в нашому спільному майбутньому. Вона заслуговує на краще, але як їй про це сказати, я не знаю.
Другий день я плачу, коли залишаюся один. Я, дорослий чоловік, не можу стримати сліз від злості на себе і від безсилля. Я зруйнував своє життя і життя тих, кого любив.
Не знаю, як далі жити з цим, і чи варто взагалі жити. Я не бачу виходу з цієї ситуації, не бачу шляху назад. Це дикі, жахливі думки, але я не можу їх позбутися. Моя історія — це історія про те, як знищити все, що ти колись любив, власними руками.
Всі наші друзі вважали нашу сім’ю еталоном щастя, зразком для наслідування. Вони говорили: «Ось на кого треба рівнятися, подивіться, які вони щасливі». Але тепер я розумію, що голова цієї родини — найжахливіша людина на світі, принаймні на його власний погляд.
