Мені 24 роки, у мене є батько, мати та молодші брат із сестрою, їм 15 та 14 років. Мати з батьком давно не живуть, як чоловік із дружиною практично не спілкуються, батько живе дачі тим і заробляє, вдома буває рідко, а коли приїжджає, вони з матір’ю буває, навіть не вітаються. Спілкуються лише з фінансових питань іноді.
Мати знайшла нову роботу, яка передбачає роботу тиждень через тиждень, з проживанням, і там знайшла собі чоловіка, я вдома буває рідко, але приїжджає раз на місяць стабільно.
Ось і цього разу я приїхала додому і вона приїхала з роботи з чоловіком, вони не живуть разом, просто він приходить. Оакільки мати з батьком не спілкуються, я теж не хочу ні з ким із них спілкуватися.
Після того, як мати знайшла чоловіка при тому, що вони з батьком не розлучені, вона нічого не пояснила на рахунок цієї ситуації, і я просто не знаю як поводитися.
У мене і так не було бажання спілкуватися з ними, так ще тепер я не хочу особливо спілкуватися з нею, я вважаю це дивним і мені шкода батька (хоч за все життя 23 роки у шлюбі у них було багато сварок батько зраджував, і кохання у них пройшло).
Мені все одно шкода його, почуття ніби вона зрадила нашу сім’ю, і я не знаю, як поставляться до цього молодші, я не хочу, щоб вони ставилися до батьків так само, як і я, але добрий приклад у спілкуванні з батьками я не можу їм показати.
Що мені робити і як поводитись, як налагодити спілкування. Розмовляти на цю тему з матір’ю не хочу, боюся остаточно переконатися, що нашої родини більше немає, і вже ніколи нічого не налагодиться.
