Прочитала історію про те, що дочка перестала спілкуватися з матір’ю, і напишу про свою маму. У мене схожа ситуація.
Мама нічого вдома не робила, все робили я та батько. У 55 років моя мати пішла на пенсію, сказавши: «я стаж виробила». Почала працювати я, а навчалася я на денному. Здобула стипендію, поїхала вчитися на Захід.
Там замість особистого життя займалася нелегально підробітками (у візі стояло «20 hours per week»), а я працювала 40 годин, тобто 20 нелегально.
Грошами допомагала батькам, надсилала їм. Вони не працювали, були на пенсії і як належне, брали валюту, яку я висилала їм, звикли покладатися на неї. Я так раділа, почувала себе багатою та дорослою, що можу їм допомагати.
І ось я приїхала на канікули, ми поїхали на дачу і наші старі сусіди стали мені говорити: вашій матері треба пам’ятник за життя поставити. Вона вас за власний кошт на Захід вчитися відправила».
Я слухала і думала, чому вони так кажуть? Виявилося, що це мама їм так все підносила і ще скаржилася на мене. І сміх і гріх.
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…
Той вечір починався як сотні інших. На плиті млів свіжий борщ, за стіною щось весело…
— Ти б, Демко, чоловіка свого хоч раз як годиться зустріла… — слова матері пролунали…