У 18 років познайомилася з чоловіком, він був старший за мене на 13 років. Ми стали зустрічатися, він був моїм першим чоловіком, казав, що дуже хоче дитину.
Незабаром я дізналася, що чекаю дитину, довелося лягти на збереження, була загроза. Він приходив до лікарні, приносив якісь фрукти, але особливо ніякої допомоги не було.
З самого початку наших стосунків мови про шлюб з його боку не було, і поки ми просто зустрічалися, я не наполягала. Однак коли я дізналася, що чекаю дитину, звісно почала вимагати оформлення наших стосунків, бути матір’ю одиначкою у 18 років мені зовсім не хотілося.
Я просила його визначитися, чи він одружується зі мною, чи я позбавляюся від дитини, терміни вже підтискали. Через деякий час він до лікарні до мене приходити перестав. Я засмутилася, вирішила, що він все вирішив, та позбавилася дитини.
За кілька днів після виписки до нас додому прийшов поліцейський і приніс повістку. Наступного дня я прийшла до поліції, де мені повідомили, що цього чоловіка знайшли не живим із пораненнями, у посадці за містом, де він лежав приблизно тиждень, і де його знайшли діти.
З’ясувалося, що він давав людям у борг гроші під відсотки, і одна сімейна пара боржників з ним вирішили розквітатися, напали на нього, викинули у полі.
А також з’ясувалося, що він зустрічався ще з кількома жінками, що він купив квартиру своїй колишній, з якою він розлучився, бо вона не могла мати дітей.
Дізналася, що він їй казав, що придумав, що робити з дитиною, повідомив їй, що знайшов дівчину (мене напевно), яка народить їй дитину, і вона її забере собі.
Тобто людина без мене і моєї згоди, не ставлячи мене навіть до відома все для себе вирішила, а що він мені і моєму майбутньому малюку ламає по суті життя, це як би в розрахунок не бралося.
Чи зробив би він так? Просто бачу, що Боженька все бачить. Він не зміг втілити свій план, а може потім ще й не одну дівчину образив би. Ось така доля.
— Оленко, сонечко ти моє, на тебе одну вся надія… Голос колишньої свекрухи лився з…
Дві сумки стояли посеред прихожої так само впевнено, як чужі правила. Великі, туго набиті, ще…
Вона ще вірила, що світом править добро. Що заміж виходять із любові. Що в білому…
Іноді біда не стукає. Вона заходить у твоє життя в піщаних кросівках і каже, що…
"Ой, та ти з глузду з’їхала, дівчино, якщо зібралася за Тимка Гнатюка заміж." Так сказала…
Сонце пекло так, що марево над полтавськими грядками аж тремтіло, але Віку раптом кинуло в…