Не можу довіряти такій жінці. Мені 32 роки. Сподобалася дівчина, якій виявилось 40 років. Почали спілкуватися, зустрічалися, гуляли, ніякої близькості не було, просто побачення. Мені приємно бути поряд і добре з нею. А нещодавно вона зізналася, що одружена, і що коли ми зустрічалися з нею, їй було так добре, що вона тепер хоче розлучитися з чоловіком і жити зі мною.
Ми ось так уже місяць на побачення ходимо, вона мені подобається, як дівчина, але я не можу з нею бути близьким, вона одружена, і виходить, що я винен у їхньому розлученні.
Я живу добре, є робота і свій будинок, забезпечувати її можу і вона мені подобається, але не можу я так, після її визнання мене гризе совість, що зустрічаючись з нею, я роблю гірше за її чоловіка.
Тим більше що людина вона, за її розповідями, хороша і намагається, і якщо включити голову, а не серце, то скоро вона може і ще раз піти тільки вже від мене до іншого. Я на роздоріжжі, допоможіть порадою. Бо я багато думаю про це, але ще нічого не надумав. Важаю, що довіра у стосунках це дуже важливо і якщо наші стосунки починаются з недовіри, то я вже не знаю чого очікувати далі.
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…
Я вже давно помітила одну дивну річ. Шлюби іноді розвалюються не від великих потрясінь. Не…
Я тільки зняла пальто в передпокої, коли з кухні донісся гучний гуркіт. Вова грюкнув порожньою…