Дружина сказала, що її син від першого шлюбу буде жити з її батьками, але коли він пі

Як сказати дружині, що я не хочу, щоб її син від першого шлюбу жив із нами? Розумію, що всі мене одразу кинуться засуджувати, але річ у тому, що на початку стосунків дружина сказала, що її син житиме у її батьків. Хлопчик тоді ще ходив до дитячого садка. Я погодився, що забиратимемо його зрідка, і планував мати своїх дітей.

Цього року він пішов у перший клас, тож дружина забрала його до нас. Теща та дружина вирішили, що він має рости в сім’ї. Але мене ніхто навіть не запитав. Так, я живу у квартирі дружини, раніше жив із батьками, одружений не був. Але я не розумію, чому я повинен займатися чужою для мене дитиною? Він має рідного батька, хай і забирає його до себе.

У нас через цього хлопчиська постійні сварки. Дружина багато часу приділяє йому, а на виконання домашнього завдання йде майже весь її вільний час. Ще й на курси англійської його записала! Коли він затримується на роботі, просить мене забрати його звідти.

Мені здається, дружина так спеціально робить, щоб зблизити нас, але я розумію, що ніколи не зможу його полюбити як сина. І ось учора дружина сказала, що не хоче поки що спільних дітей, бо я показав себе не дуже гарним батьком. Я в шоці! Як вона може порівнювати рідного сина та пасинка?

Мені шкода, що я стільки часу витратив на цю жінку, сподіваючись створити з нею щасливу сім’ю, незважаючи на те, що вона розлучена. За цей час міг би вже одружитися на вільній дівчині та мати дітей.