Я була улюбленою дочкою тата, може тому, що єдина і довгоочікувана дитина. Батько називав мене принцесою, а я хотіла знайти чоловіка, щоб був такий самий гарний, надійний, як тато.
Але не вийшло. Чоловічою увагою я ніколи не була обділена.
Прекрасна зовнішність, вища освіта, успішна кар’єра. Я вважала, що із заміжжям проблем не буде, але вийшло так, що я у свої 30 років досі одна.
Уваги з боку чоловіків теж поменшало. Були романи, але я вважала всіх претендентів негідними себе, та й тато б не схвалив.
Зустрічалася з хлопцем зі свого курсу, потім познайомилася з іноземцем, щоправда спілкувалися лише інтернетом. Був навіть розлучений чоловік на 19 років старший за мене!
Дрібних інтрижок навіть описувати не буду.
Я доглянута, з чудовою фігурою, почуттям гумору, а хлопці вибирають якихось сірих мишей!
Бачу сімейні пари та не можу зрозуміти, чим така дівчина змогла привабити чоловіка? Але в неї на відміну від мене є чоловік та діти.
І не просто чоловік, а справжній чоловік. Себе заспокоюю, що я вільна від сімейного побуту, настрою чоловіка, злої свекрухи, але часто це не допомагає. Заміж таки хочу.
