Прочитав щоденник дружини. У шлюбі із дружиною 6 років. Відносини хороші, але мені не вистачає її кохання та просто близькості. Донедавна списував усе на різні темпераменти, а місяць тому при переїзді буквально на голову впали її речі та щоденник, як я розумію один із кількох, вона любителька подібного.
Погортав, почитав і загалом сам не радий, хоча думаю багато на що отримав відповіді. Щоденник періоду її 18-19 років (зараз їй 26). У ньому про стосунки з колишнім хлопцем і те життя. Я вже не вірю в її почуття до мене, зі мною завжди тиха миша, а там витворяла всяке.
Заниженою самооцінкою не страждаю, з дівчатами завжди було все добре, природа нічим не обділила, а навіть дуже нагородила. Намагався поговорити з дружиною, зрештою скандал, конфлікт, її пояснення, мовляв, вона вже не дівчинка і їй не 16 років.
Мене це все звісно не влаштовує, і навіть більше, гризе черв’як сумнівів у її щирості та почуттях, і засіла якась скалка образи, і ревнощі, напевно. Якась криза. Не знаю навіть, як усе це подолати.
— Леро, а це ще що за фокуси? — Ганна Дмитрівна здивовано підняла брови, роздивляючись…
Він сказав: «Я ненадовго». І поцілував дружину в щоку так буденно, ніби пів години в…
— Я просто в голові не вкладу, як ти з ним досі живеш. І, головне,…
— Мамо, Богдан з нами їхати не хоче. На кухні пахло печеною картопелько з свіжим…
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…