Приїздив до мене щомісяця, просив на роботі відрядження та відпустки, тривало це 8 місяців, і він запропонував мені переїхати до нього

Тяжко мені, ось і вирішила написати свою історіб. Протягом двох років був у мене друг, який став найкращим другом.

Знала я його вже 8 років. Знала добре.

До речі, таких друзів у мене було двоє. Він і моя подруга.

Труднощі були в нього і в мене в житті, підтримували одне одного, старалися. Жив він у іншому місті, не в нашому рідному.

Якось приїхав і в одну із зустрічей спробував поцілувати мене. Я відмовилася.

Він забарився і сказав, що поквапився. Потім почалися його залицяння за часів його візитів до нашого рідного міста.

Акуратно і шанобливо доглядав. Я не наважувалася довго, але потім щось у мені змінилося.

Почали зустрічатись. Приїздив до мене щомісяця, просив на роботі відрядження та відпустки. Тривало це 8 місяців, і він запропонував мені переїхати до нього.

Я відмовилася, бо була в мене кар’єра та улюблена робота, квартира. Ніби зустрілися і вистачить.

Життя було налагоджене, та тільки сім’ї не вистачало. І він запропонував.

Кинула все та поїхала до нього, він мене утримував, я шукала роботу. Минуло два місяці.

Бачу погано йому, відчуваю, що хоче, щоб я пішла, відганяла ці думки. Але настав час, і він сказав це.

Попросив піти куди завгодно, попросив розлучення, пояснюючи тим, що я не даю йому повітря, що посадила його на ціпок. Я може й винна, але волю його я обмежувала лише в межах, необхідних сім’ї.

Закипала, коли з жінками гуляє (колеги) та листується. Коли зрозуміла, що він серйозно налаштований, обіцяла все переглянути, але він своє прохання повторив.

Поїхала я від нього. Бачу, що спілкується з іншою.

Можливо, і вона стала причиною. Подавати на розлучення рука не піднімається. Як упоратися?

You cannot copy content of this page