Я живу із чоловіком два роки. Півроку тому у нас з’явилася дитини, і я перестала приділяти чоловіку так багато часу, як раніше. Він часто приїжджає додому після 23:00, коли ми з дитиною вже спимо.
Раніше він вимагав ставити будильник та зустрічати його з накритим столом. Мені це набридло, тому що я сама не висипаюся, і я сказала йому про це.
Без скандалу з його боку не обійшлося. Але він прийняв моє становище, і ми зійшлися на тому, що до його приходу все стоятиме на столі, а йому залишиться лише підігріти.
Іноді я сильно вимотуюсь, не сплю ночами, оскільки у малюка ріжуться зубки. Після такого я не хочу кохатися.
А чоловік сприймає це як удар нижче поясу. При кожному такому разі каже: «Подавай на розлучення».
Я активна жінка, яка любить порядок у всьому, тому працюю над зауваженнями в тому числі. Однак усі його претензії мені набридли.
Я розумію, що без нього я буду щасливішою, але не можу його вигнати і зважитися на розлучення — у нас ще маленька дитина. Та й він поганого мені не робить нічого, якщо не рахувати його вічних образ. Як мені розібратися, що робити далі?
Світлана завмерла з ополоником у руці. На плиті тихенько булькав суп, вікна тісної кухні затягнуло…
Кажуть, подароване назад не просять. Але моя свекруха мала на це власний погляд. Того вівторка…
Тітка Ганна — мамина старша сестра. Мешкає у Львові, у скромній двокімнатній квартирі на Сихові.…
Дощова мряка за вікном ідеально пасувала до настрою Катерини. Вона нервово стукала пальцями по столу,…
— Як у неї тільки язик повернувся таке сказати? Дивиться мені просто у вічі, навіть…
— Діду, ну чого ти як не рідний? Тебе ж в інтернеті з руками відірвуть!…