Раніше я більш-менш спокійно ставилася до того, що їм, але була зайва вага і образи з боку сестри, родичів і деяких знайомих з цього приводу

Постійно думаю про їжу, про прийоми їжі, кількість їжі, скільки я з’їла, скільки з’їм потім, рахую калорії (щоб знижувати вагу).

Коли худну (і навіть коли не худну), постійно думаю про їжу, це як нав’язлива ідея, яка не покидає і мучить мене 24 години на добу. Коли я прокидаюся, я спочатку думаю про їжу, про сніданок. І так протягом дня до кінця.

Такого раніше не було, з’явилося, мабуть, рік тому мені дуже погано від цього. Це зводить мене з розуму.

Раніше я більш-менш спокійно ставилася до того, що їм. Але була зайва вага і образи з боку сестри, родичів і деяких однокласників з цього приводу.

Я хочу позбутися постійних думок про їжу і мати струнку фігуру. Але я часто зриваюся і наїдаюся, бо надто зациклена на цьому.

Знаю людей, які худнуть без труднощів, бо не думають зовсім про їжу, поки не зголодніють, не прийде час їжі, дотримуються правил харчування і успішно доходять до мети.

Я теж дуже хочу схуднути, але в той же час хочу позбутися постійних думок про їжу, налагодити свою харчову поведінку. Я не знаю, в чому причина, чому це так мене турбує.