Ми з чоловіком живемо майже 10 років із них у шлюбі 5 років, є дві доньки – 4,8 та 1,9. Чоловік говорив про третю дитину зі мною, і ми хотіли трохи пізніше, але вийшло так що я дізналася, що очікую дитину і не було навіть мови про те, щоб не залишати дитину.
Сказали батькам, це було несподівано для них було, але в цілому нормально сприйняли інформацію. І є в мене ще подруга, у неї син ровесник моєї старшої дочки, вона за другого каже, що ніби треба, але я не хочу знову в це все занурюватися.
Бізналася про мене і каже мовляв, як жити, адже цих дітей ще й підняти потрібно. Так, чоловік поки працює один, я в декреті, ну я теж постійно в декреті не буду, так буває, що грошей недостатньо, свекруха нам добре допомагає.
Але вона каже, що все сказала, хто нас знає, всі в шоці! Я говорю: «а що вам в шоці бути, вам піднімати, вам народжувати чи що?».
У результаті ми не домовили, я ось не зрозуміла, це означає, з якимсь певним колом людей вона обговорює наше становище, зокрема й фінансове? Інша подруга навпаки підтримує, каже, що все буде добре, мовляв, не слухай її, вона одного народила, він виріс, вона працює, може і погуляти, і все і кайфує від свого життя.
Каже, що в неї немає жодного права засуджувати, у вас сім’я, нормальний чоловік, батьки допомагають, і це ваше рішення. А в мене осад якийсь неприємний після цього на душі.
