З першого дня знайомства з батьками чоловіка я зрозуміла, що мені буде дуже складно спілкуватися з ними. Вони пропонували жити разом після нашого весілля, але я навідріз відмовилася, навіть умови поставила чоловікові, що весілля не буде, якщо він погодиться на це.
Спочатку ми орендували квартиру, що дуже засмучувало свекруху, вона постійно говорила, що Сергій багато працює, а віддає гроші чужим людям за квартиру. Виходило так, що їхній син працює, а я просто прогулятися виходжу в офіс. Але я терпіла, доки було можна.
Купили свою квартиру, і одразу після переїзду чоловік зробив ключі і дав своїм батькам. Я про це дізналася, коли прийшла з роботи, а в нас свекруха на кухні щось куховарить. Я спочатку подумала, що чоловік чомусь повернувся раніше, але виявилося, що його мати відчинила двері своїм ключем.
Я відразу подумала, що це вона вже встигла проінспектувати всю квартиру і навіть нашу спальню, і це мене дуже розлютило. Свекрусі я нічого не сказала, зате закотила грандіозний скандал свому чоловіку. Він вибачався, що не попередив, і відразу казав, що це нормально, вони ж його тато і мама, і що поганого, якщо вони зрідка заходитимуть і допомагатимуть.
Я не хочу ніякої допомоги, я справляюся сама, але чоловікові так зручно, щоб у вихідні я його не просила приєднатися до домашніх обов’язків, за нього це зроблять тато і мама, поки ми на роботі.
Точкою кипіння став візит свекрухи в суботу о дев’ятій ранку, коли ми з чоловіком ще спали. Я чула, що вона прийшла, але спеціально не вийшла, а коли вже прокинувся чоловік, свекруха зазирнула до нас у кімнату і запросила снідати.
Приготувала омлет із картоплею, хоча чудово знає, що вранці ми п’ємо лише каву. Ще ніби ненароком сказала, що й так прийшла пізно, думала, що ми вже встали і поснідали. Хіба я не можу у свій вихідний у своїй квартирі спокійно поспати чи полежати скільки захочу, а потім не одягаючись пройти у ванну чи на кухню?
Але ні, батьки чоловіка зробили з нашої квартири прохідне подвір’я. Сваритись з ними не хочу, але поставила чоловікові ультиматум, щоб забрав ключі та попередив мати відвідувати нас якомога рідше. Мої ж не приїжджають до нас щодня! Чоловік образився, але я чекаю на дії з його боку, інакше він переїде до них, якщо дуже сумує.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…