З першого дня знайомства з батьками чоловіка я зрозуміла, що мені буде дуже складно спілкуватися з ними. Вони пропонували жити разом після нашого весілля, але я навідріз відмовилася, навіть умови поставила чоловікові, що весілля не буде, якщо він погодиться на це.
Спочатку ми орендували квартиру, що дуже засмучувало свекруху, вона постійно говорила, що Сергій багато працює, а віддає гроші чужим людям за квартиру. Виходило так, що їхній син працює, а я просто прогулятися виходжу в офіс. Але я терпіла, доки було можна.
Купили свою квартиру, і одразу після переїзду чоловік зробив ключі і дав своїм батькам. Я про це дізналася, коли прийшла з роботи, а в нас свекруха на кухні щось куховарить. Я спочатку подумала, що чоловік чомусь повернувся раніше, але виявилося, що його мати відчинила двері своїм ключем.
Я відразу подумала, що це вона вже встигла проінспектувати всю квартиру і навіть нашу спальню, і це мене дуже розлютило. Свекрусі я нічого не сказала, зате закотила грандіозний скандал свому чоловіку. Він вибачався, що не попередив, і відразу казав, що це нормально, вони ж його тато і мама, і що поганого, якщо вони зрідка заходитимуть і допомагатимуть.
Я не хочу ніякої допомоги, я справляюся сама, але чоловікові так зручно, щоб у вихідні я його не просила приєднатися до домашніх обов’язків, за нього це зроблять тато і мама, поки ми на роботі.
Точкою кипіння став візит свекрухи в суботу о дев’ятій ранку, коли ми з чоловіком ще спали. Я чула, що вона прийшла, але спеціально не вийшла, а коли вже прокинувся чоловік, свекруха зазирнула до нас у кімнату і запросила снідати.
Приготувала омлет із картоплею, хоча чудово знає, що вранці ми п’ємо лише каву. Ще ніби ненароком сказала, що й так прийшла пізно, думала, що ми вже встали і поснідали. Хіба я не можу у свій вихідний у своїй квартирі спокійно поспати чи полежати скільки захочу, а потім не одягаючись пройти у ванну чи на кухню?
Але ні, батьки чоловіка зробили з нашої квартири прохідне подвір’я. Сваритись з ними не хочу, але поставила чоловікові ультиматум, щоб забрав ключі та попередив мати відвідувати нас якомога рідше. Мої ж не приїжджають до нас щодня! Чоловік образився, але я чекаю на дії з його боку, інакше він переїде до них, якщо дуже сумує.
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…