Старша сестра з чоловіком після весілля оселилися у наших батьків, хоч могли б жити у своїй однокімнатній квартирі, але сестра повідомила, що чекає дитину, і вони вирішили здавати квартиру заради грошей, мені це не подобається, її чоловік створює нам усім дискомфорт

Старша сестра з чоловіком після весілля оселилися у наших батьків, хоч могли б жити у своїй однокімнатній квартирі. Але сестра повідомила, що чекає дитину, і вони вирішили здавати квартиру заради грошей. Мені це не подобається, її чоловік створює нам усім дискомфорт.

Мало того, що я вранці навіть у піжамі не можу пройти на кухню зварити каву, то він часто критикує мене. Коли зять висловився, що я не вмію одягатися модно, а мій макіяж схожий на сільський, я не витримала і сказала сестрі, що не маю наміру все це терпіти.

Він мені ніхто, живе в нашій квартирі, то нехай поводиться відповідно або їде до своїх батьків. Сестра образилася, розплакалася, сказала батькам, що я виганяю їх, на що ті бурхливо відреагували. Мама сказала, що я безсовісна, що довела сестру, яка чекає дитину до сліз.

Але що робити? Мене ніхто не хоче слухати. Чому я повинна терпіти витівки та образи чужої мені людини? Переїхати мені нікуди, винаймати квартиру заради них я не хочу, а батьки бояться слово сказати, щоб сестра не нервувала. Ще вони бачать, що чоловік до сестри якось охолов, тому не роблять йому зауваження, щоб він не мав приводу піти. Так мені сказала мама, додавши, що вони з батьком терплять, і я теж мушу терпіти.

Але якби це було тимчасово, то я змогла б, а так я підозрюю, що після народження дитини вони нікуди не переїдуть, бо живуть на всьому готовому, з дитиною теж мама допомагатиме, а я зайва.

Нещодавно зять сказав, що якщо мені не подобається, я маю швидше вийти заміж і з’їхати до чоловіка, на що я відповіла, що за прикладом сестри приведу його до нашої квартири. Йому це не сподобалося, знову конфлікт. Не розумію, як чоловіки можуть жити у чужій родині.