Свекруха проти того, щоб ми хрестили сина. Моя віра православна, я одружена з хлопцем, батьки якого іншої віри, хоча нічого не читали йому і не нав’язували своєї віри .
Батько в нього давно не стало, лишилася тільки мама. У нас з ним з’явився син, і ми вирішили, що його хреститимемо, бо немає сенсу, його робити іншої вріи, адже його ніхто не навчить віри, тому що чоловік і сам нічого не знає, навіть жодної молитви.
Тобто це принципово тільки для свекрухи, яка й сама не розуміє навіщо це потрібно. Ми вже звикли святкувати всі свята, такі як Пасха, чи Водохреща. Як вона собі уявляє, що онук буде іншої віри? Ми будемо дотримуватися постів, а він ні.
Ми все ж таки охрестимо сина, як і планували. Просто ця позиція свекрухи залишається. Може вона просто не хоче з онуком спілкуватися, от і придумала собі. До свого сина, вона до речі, взагалі з цим всим не чіпляється. Так вирішила до онука причепитися.
Свекруха категорично проти цього, не приїжджає до онука, сказала, що якщо ми його охрестимо, то з ним щось трапиться. Ми в це не віримо, але вона сказала: «Ось побачите!».
Але найприкріше, що вона вважає його представником своєї віри. Сказала, що такий онук їй не потрібен, вона відмовляється від нього, що більше не має внука, і до нас вона більше не приїде.
До речі, вона сама не дотримується всіх правил, навіть вела після смерті чоловіка розгульний спосіб життя. Дуже хочеться послухати вашу думку.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…