Мені дістався мамин синок, як то кажуть. Я так утомилася від свого чоловіка, ми маємо постійні непорозуміння, різні погляди на життя. Він не хоче нічого змінювати, але на це я вже заплющила очі, то ще й думки своєї не має. Слухає всіх довкола, але тільки не мене.
Ми для нього із сином чужі. Всі слова повторює за своєю мамою, так і мама теж не надто намагається нас зблизити. Я тільки й чую, яка я погана, що я поводжусь гордо. Каже, щоб я була простішою. І якщо мене щось не влаштовує, то вказує мені на двері.
На цей раз я образилася, зібрала речі, поїхала до батьків. Так чоловік навіть за кілька днів не зволив подзвонити, хоча б дізнатися, як справи у нашої дитини. Я вважаю, що ми йому не потрібні.
Що робити далі? Розлучатися чи є інший вихід? Дістався мені мамин синок, так ще й поспати любить. Щоранку будити його треба, безгосподарний зовсім. Вважає, що я все маю на своїй шиї тягнути, ще й грошей не дає. Я розчарувалася повністю у своєму чоловікові.
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…
— Я взагалі не розумію... От чесно, мені ніколи не стати такою свекрухою! У мене…