Мені дістався мамин синок, як то кажуть. Я так утомилася від свого чоловіка, ми маємо постійні непорозуміння, різні погляди на життя. Він не хоче нічого змінювати, але на це я вже заплющила очі, то ще й думки своєї не має. Слухає всіх довкола, але тільки не мене.
Ми для нього із сином чужі. Всі слова повторює за своєю мамою, так і мама теж не надто намагається нас зблизити. Я тільки й чую, яка я погана, що я поводжусь гордо. Каже, щоб я була простішою. І якщо мене щось не влаштовує, то вказує мені на двері.
На цей раз я образилася, зібрала речі, поїхала до батьків. Так чоловік навіть за кілька днів не зволив подзвонити, хоча б дізнатися, як справи у нашої дитини. Я вважаю, що ми йому не потрібні.
Що робити далі? Розлучатися чи є інший вихід? Дістався мені мамин синок, так ще й поспати любить. Щоранку будити його треба, безгосподарний зовсім. Вважає, що я все маю на своїй шиї тягнути, ще й грошей не дає. Я розчарувалася повністю у своєму чоловікові.
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…
Той вечір починався як сотні інших. На плиті млів свіжий борщ, за стіною щось весело…
— Ти б, Демко, чоловіка свого хоч раз як годиться зустріла… — слова матері пролунали…
Коли багато років безупинно тягнеш на собі віз сімейних обов'язків, одного разу просто сідаєш на…