Син тепер дає мені частину грошей, щоб я на вихідних наготувала йому нормальної їжі на весь тиждень — у судочках із собою брати. Так що ти думаєш? Олені цей варіант теж кісткою в горлі став: «Ти своїй матері гроші носиш?! У нас що, їх так багато

На кухні пахло свіжозавареною кавою і якоюсь глибокою, суто жіночою тривогою. Віра Миколаївна важко зітхнула, відставила чашку й подивилася на подругу очима, в яких блищали непрохані сльози.

— Розумієш, Галю, він же в мене як проклятий на тих двох роботах тягне, світу білого не бачить… А вона йому — листок салату на вечерю, — голос жінки здригнувся від гіркоти й образи за сина.

— Я ж не сліпа, бачу, як моя дитина змарніла. Але ж хіба важко, сидячи вдома, хоч тарілку гарячого супу чоловікові налити? А в них тепер через ту їжу такі сварки, що хоч з хати тікай.

— Ой, Віро, може, вона просто боїться сама зірватися? — співчутливо похитала головою Галина, поправляючи скатертину.

— Ти ж знаєш, як воно, коли сидиш на дієті: жуєш ту капусту, а всі навколо пахучими котлетами спокушають. Жінці ж після декрету ой як хочеться знову у форму прийти. Я он сама колись із зайвою вагою боролася, знаю, як це.

— Та я ж не сперечаюся, що їй важко! Але ж навіщо влаштовувати істерики, коли Максим купує собі щось поїсти в кафе або замовляє ту доставку додому? Це ж логічно: він чоловік, він заробляє гривні, він і витрачає на харчі, раз дружина принципово не готує!

Якби він кинув той підробіток, щоб самому собі каструлі наварювати, то за що б вони жили? І от додумалися… Син тепер дає мені частину грошей, щоб я на вихідних наготувала йому нормальної їжі на весь тиждень — у судочках із собою брати. Так що ти думаєш? Олені цей варіант теж кісткою в горлі став: «Ти своїй матері гроші носиш?! У нас що, їх так багато?!» Галю, там такий жах робиться, що моє серце просто не витримує…

Максим з Оленою побралися п’ять років тому.

Взяли квартиру в кредит, батьки з обох боків допомогли з першим внеском. Чекали на дитину не одразу, а зараз їхній дівчинці ледь рочок виповнився.

Олена з малечею вдома, і щомісячний платіж за житло б’є по кишені ох як добряче — живе ж сім’я на одну зарплату Максима та невеликі дитячі виплати.

Але син у Віри Миколаївни відповідальний: як тільки з’явилася дитинка, він одразу знайшов другу роботу.

— Розумієш, у нову квартиру ще стільки всього треба, та й дитина зараз — радість не з дешевих, — продовжувала Віра Миколаївна.

— Основна робота в нього в офісі, за комп’ютером, а друга — суто фізична. Вечорами й на вихідних вони з товаришем у гаражі машини ремонтують.

Два місяці тому Олена закінчила годувати донечку. Сталося це зарано — молода мама захворіла, довелося пити ліки, з якими годування несумісне.

А коли одужала, твердо вирішила: час повертати колишню форму. Вона й так за той період чимало набрала, мріяла схуднути, але щось пішло не так, і зайвих кілограмів ще додалося.

Максим жодного разу й словом не дорікнув. Жодних насмішок чи критики — мовчки дав гроші на новий гардероб, розумів, що дружині після всього пережитого важко.

Але Олені було некомфортно. Дивитися на себе в дзеркало стало боляче, а носити безрозмірні балахони — остогидло.

Вона знайшла для себе сувору дієту, накачала з інтернету програм тренувань і взялася до діла. І справді, результати пішли. Вона тримається, не зривається, йде до своєї мети крок за кроком.

Тільки от… тепер готує вона виключно для себе. Ніякого хліба, ніяких наварів. Усе на пару, пісне, дієтичне. Для малої кашки купує готові, а решта з маминого столу дитині теж цілком підходить.

Тільки от Максиму така їжа — як вода крізь пальці.

— Оленко, ну звари ти хоч борщу якогось, — просив чоловік. — Чи котлет насмаж. У холодильнику, крім твоєї трави, миші повісилися.

— Я борщ не їм, а в котлетах сам жир! — відрізала дружина.

— Чим тобі варена індичка не до смаку? Картоплю я не смажитиму, я на дієті. Хочеш — ставай і готуй сам. Я навіть купувати шкідливі продукти не буду, щоб не спокуситися.

Якийсь час Максим перебивався магазинними пельменями, бутербродами та сосисками. На більше просто не вистачало сил — приходив додому пізно ввечері, виснажений фізично до краю.

А потім почав потроху купувати готову їжу в кулінарії, вечеряти в кафешках між роботами чи замовляти доставку.

— Ти взагалі здурів?! — Олена підрахувала витрати й влаштувала грандіозний скандал. — Ти про сім’ю думаєш чи ні? Це взагалі нормально — спускати на свої забаганки такі гроші?

— Олено, я ж просив тебе, приготуй! Мені ніколи стояти біля плити, я гарую на двох роботах, мені іноді спати треба чи ні?! — не витримав чоловік.

— А я гарую вже рік цілодобово! — парирувала дружина.

— І тебе не хвилювало, як і коли я сплю! Захотів би — знайшов би час і м’ясо посмажити, і суп зварити! А так виходить, що твоя їжа обходиться ледь не вдвічі дорожче, ніж ми вдвох проїдаємо! Ти не забув, що в нас у вітальні стоять старі меблі, які твої батьки віддали? А на кухні гарнітур моєї мами, якому давно місце на дачі?!

От тоді Максим і прийшов до матері.

Домовилися просто: він дає певну суму, вона купує продукти й варить йому ту саму домашню їжу, щоб син ноги не простягнув на вареній капусті. Розкладає по контейнерах, і Максим щонеділі забирає це додому.

Віра Миколаївна готувати любить.

Хоч у душі невістку й насварила, але за сина серце боліло — тягне ж як віл. Іноді в тому гаражі до одинадцятої ночі крутить гайки, щоб о сьомій ранку вже встати й на першу роботу збиратися.

Коли ж йому готувати?

— Ти при своєму розумі?! — хату знову стрясав крик Олени.

— Ти такий шмат нашого сімейного бюджету своїй матусі віддаєш?! За що? За те, що вона тобі куховарить?! Оце так! А в самого що, руки відсохли?

І тут Максим не витримав.

Він спокійно сказав, що нічого не має проти її дієти і всіляко підтримує її бажання мати струнке тіло. Але йому набридло бути в позиції вічно винного. І головне — у чому?

— Знаєш, Галю, він просто вирішив розділити бюджет, — витирає очі Віра Миколаївна.

— Кредит тепер платять навпіл, квартира ж спільна. Олені він щомісяця переказує аліменти на дитину і на неї саму. Все по-чесному, за законом: на доньку чверть доходів, на дружину — прожитковий мінімум.

Більше їй жоден суд не присудив би. А вона все одно лютує: мовляв, чоловік пізнається в декреті, і що їм тепер до розлучення — пів кроку. Вона свято вірить, що він мусить і кредит сам тягнути, і комуналку, і все на світі…

Цирк, та й годі.

— Ага, ще й іпотеку платити, і комуналку, та при цьому святим духом харчуватися! — гірко усміхнулася Галина. — Якщо чоловік пізнається в декреті, то дружина, виходить, на дієті. Все твій син правильно зробив. Сама в таку позу стала…

***

Від редакції:

Кожна родина проходить свої випробування на міцність, і часто найглибші тріщини з’являються не через великі зради, а через звичайні побутові непорозуміння, де кожен чує лише власну втому. Коли ми концентруємося виключно на своїх цілях і болях, то так легко забути про потреби того, хто поруч і хто так само віддає останні сили заради спільного блага.

А як вважаєте ви, чи варто було жінці заради ідеальної фігури ставити під удар сімейний затишок, і чи справедливо вчинив чоловік?