Я мати двох синів. Найстаршому 34 роки, молодшому 13 років. Від різних шлюбів. Життя цікава штука, були й злети та падіння. Нині живемо удвох із молодшим сином. Є матеріальні проблеми, але я впораюся.
Мати, батько, сестра, брат. З ними не спілкуюся, так вийшло. Сім’ю розвалила моя мати. Дуже дурна жінка. Провокатор усіх скандалів у родині. Ні в дитинстві, ні в дорослому житті не було підтримки від неї. Але завжди були поруч правильні подруги, люди траплялися добрі, добрі сім’ї, я бачила їхні стосунки, намагалася бути схожа на них.
Завдяки чужим людям, на чужих прикладах, я не зникла у цьому житті. А моральне цькування моєї рідної матері та сестри, тільки зробило мене сильнішою. Звичайно, це все розглядається тільки з поганого боку моїм сином та його дружиною.
Тепер він став мені це говорити за будь-якої сварки з ним. А наші сварки виникають через їх егоїзм і чомусь я маю жити тільки заради них. До мене добре ставляться тільки тоді, коли даєш гроші, купуєш їм щось.
При цьому вони забувають, що я виховую одного другого сина, школяра. Я працюю цілими днями. Нікуди не ходжу, родичів немає, двоюрідні сестри, котрі спілкуються, але згадують мене рідко. Обговорювати з ними якісь проблеми, особливо матеріального плану, на все це не зважається.
Якщо маю проблеми, вони теж зникають. Тому я вибудувала з ними стосунки та розмови, які вони хочуть чути. Не більше того.
Син зі невісткою не спілкуються зі мною, після чергового скандалу, за їхніми мірками. Хоча я тільки запитала, як вони живуть, яка зарплата у сина, невістка сприйняла це так, що я лізу до їхнього життя. Постійна матеріальна їхня проблема чомусь має бути і моєю проблемою.
Невістка грубить мені, мабуть, сама провокує погані стосунки. Вирішила не допомагати їм, не спілкуватися також. Молодший син, бачачи все це, як завтра ставитиметься до мене?
Він підліток і теж дозволяє собі висловлювання на мою адресу. Не слухає, багато часу проводить за гаджетами. Вчитися може, але ледар. Я сама цілими днями на роботі, відволікання – спорт.
Звичайно, це все не показую на людях, взагалі збоку, я самодостатня та впевнена жінка. Багато можна написати і хочу написати. Але, певно, в іншій формі.
— Оленко, сонечко ти моє, на тебе одну вся надія… Голос колишньої свекрухи лився з…
Дві сумки стояли посеред прихожої так само впевнено, як чужі правила. Великі, туго набиті, ще…
Вона ще вірила, що світом править добро. Що заміж виходять із любові. Що в білому…
Іноді біда не стукає. Вона заходить у твоє життя в піщаних кросівках і каже, що…
"Ой, та ти з глузду з’їхала, дівчино, якщо зібралася за Тимка Гнатюка заміж." Так сказала…
Сонце пекло так, що марево над полтавськими грядками аж тремтіло, але Віку раптом кинуло в…