Син зустрів жінку, свою ровесницю, спочатку не хотів з нею зустрічатися, але вона була наполеглива, не залишала його і домоглася, що вони стали жити разом.
Тепер вона налаштовує його проти мене. Дуже багато бреше з приводу і без приводу, не готує, тому що не любить цього робити, не прибирається в будинку, скрізь валяються її спідня білизна, шкарпетки в кожній кімнаті та в різних місцях.
Холодильник настільки запущений, що відмити з одного разу мені не вийде. Після її собак теж доводиться відмивати все мені. Любить подружок, пізно ввечері гуляє з ними, а син чекає на неї вдома.
Любить ресторани, розваги, так що готувати та прибирати ніколи. Дуже боляче. Зі мною розмовляє грубо, а синові потім плаче, нібито я її образила, і вона дуже шкодує.
Син їй вірить у всьому. Якщо бачусь із сином, вона опускає очі та ледве говорить, а наодинці зі мною грубить і сильно. Я сама винна, вона здалася мені гарною та скромною, була навіть рада, що знайшлася така дівчина, хотілося їй догодити, похвалити зайвий раз просто так.
Дуже себе звинувачую зараз. А ще знайшла фото, де вона без усього позує. Син не вірить, фото видалено.
Я не знаю, мені так боляче, що в сина така жінка. По його очах я бачу, що він з нею зовсім не щасливий.
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…