Selena
Антоніна Іванівна щоранку обходила свою дачу з горнятком чаю в руках. Милувалася деревами, дбайливо оглядала кожну грядку. Її ділянка була немаленька, п’ятнадцять соток, що вони з чоловіком Петром
Віра Антонівна мала сильний характер. Так вважали в селі, де вона зʼявилася на світ і проживає все своє життя. Довгі роки пенсіонерка жила сама. Доньки поїхали одна за
— Глянь, Ганнуся собі чоловіка привела! — Ага, живе в неї вже місяць, і вона щаслива, хоч і не розписані… Баба Дуня й баба Катя все знають, біля
— Свекруха знову прийшла на ніч дивлячись. Часом Світлані здавалося, що Марина Львівна зовсім нічого не знає про правила пристойності. Тому що виховані люди в такий час удома
— Ти мене почув? — перепитала Ганна Валентинівна в сина. — Цей торт не можна їсти. Я буду його дарувати своїй подрузі. Бачиш, на ньому напис? — Бачу,
— Твоя сестра приїжджає? Знову? — Антон був явно невдоволений приїздом Людки, рідної сестри його дружини Антоніни. Він відклав планшет, його брови зійшлися на переніссі. У їхній невеликій,
— Ну що ви, справді, живете, як жебраки? Нічого-нічого, я-то з вас людей зроблю! — вигукувала племінниця Наталя. Вона щойно приїхала до своєї рідної тітки Валентини та її
— Сергію, перевір картоплю на салат. Якщо вже м’яка, то можна вимикати, — попросила Ірина. — Зараз подивлюся, — озвався Сергій. Ірина продовжила нарізати ковбасу. Сьогодні з шостої
— Що? Ти приготувала біляші?.. Подавай одразу з активованим вугіллям. Хоч не так сильно отруїмося, — поблажливо пирхнула свекруха Зінаїда Миколаївна. — Зіно, ну чого ти. Не бурчи.
Ця історія трапилася з моєю двоюрідною бабусею, Орисею. Спочатку, коли вона нам її розповіла, ми не повірили, подумали, що це якийсь анекдот, смішна вигадка. Але потім, коли ми