Я впевнена просто, – каже Варвара, – що мама розцінила б моє спілкування з сестрою як зраду. А мою допомогу їй… Ой, я навіть боюся уявити, що було б, якби мама дізналася про це. Добивати її я категорично не хочу. Ось і виходить, що мій син не знайомий із тіткою, мій чоловік про неї знає, але свекрам теж не говорить, щоб не проговорилися. Він узагалі різко проти нашого спілкування
—  Справа в тому, що ця жінка існувала в житті мого батька паралельно. Тільки вона про маму і про мене знала з самого початку, а ми довго про
А дружина, сидячи вдома, зовсім розпустилася. Розтовстіла, волосся зачесане у хвостик, жодного макіяжу, манікюру. Та й пахне від неї, раптом зрозумів Толік. Дійсно, чим це від неї пахне, принюхувався він у кухні. Дружина здивовано дивилася на нього. — Це я котлети смажила, цибулею пахне. — Це від тебе цибулею пахне вже, люба, йди хоч вимийся
Толик маявся. Одружені вони вже 7 років. Як же добре все починалося! Симпатична молода дівчина, спільні інтереси, спільні цілі, здавалося, все життя попереду буде таке. Зʼявилася дитина. Толик
Побоюючись за своє життя, Іван вискочив на майданчик і притиснув спиною вхідні двері. Як на зло, у цей час сходами на другий поверх піднімалася сусідка Євгенія Павлівна, нерозлучна подруга тещі. Помітивши біля сусідських дверей дивну істоту з жахливим смородом, віруюча бабулька прийняла її за породження пекла, і, завиваючи не гірше поліцейської сирени, кинулася на вулицю
— Іване, головне, ти за Кузею доглянь, м’ясо для нього в морозильнику в мішечках заморозила, молочка купила. На вулицю не випускай – бліх наловить, пісочок у туалеті міняй
Своє спільне життя Сашко з Мариною почали в Лідиній 24-метровій кімнаті, розгородженій шафою навпіл. Маленький Олексійко кричав постійно, очманіла від криків Марина, ходила вулицею з коляскою до третьої ночі, засинала на лавці. Лідія влаштувалася в охорону – добу через три, змінювала Марину, підкидала грошенят на дитину. Сашко, який навчався на вечірньому, – зовсім охляв
Олександр нервово димів на балконі. Попільничкою була кругла, кришталева посудина, і злився. Просто закипав. Перший день відпустки був зіпсований. Зателефонувала вчителька сина. — Олександре Миколайовичу, а що з
Мені дуже прикро від того, що мені 29 років, а я один на один зі своїми проблемами та боргами. Молодь думає про свій бізнес, про роботу, про навички, про покликання. А в мене є постійне відчуття тривоги. Це відчуття не минає ні на секунду. Рік тому в мене депресія була моторошна. Лікар велів здати мені аналізи, які коштували дуже дорого. А у мене просто не було цієї суми
Моє дитинство пройшло на Луганщині. Я жила з бабусею, дідусем, батьками. Коли мені було 7 років, то зʼявилась молодша сестра. У мої 9 років пішла з цього світу
Ні, ну ти подумай, – говорила я своїй мамі потім, – борщ фірмовий тому що в ньому величезна кількість жирних свинячих шкварок. А фірмовий сімейний пиріг, який передається з 17-го століття від прапрапрапрабабусь з рибними консервами? Це коли це в нас у 17-му столітті були консерви
— Це наш фірмовий рецепт, – гордо говорила 2 роки тому Марина Вікторівна, тоді ще моя майбутня свекруха, коли ми з її сином подали заяву і прийшли знайомитися,
Через півроку після працевлаштування, – каже Аня, – я й купила собі холодильник, у свою кімнату поставила, бо вітчим у їхню з мамою кімнату врізав замок і наш, ще батьком куплений холодильник, поставив туди. — Працюєш? – пожартував Дмитро, – От і харчуйся на свої. І готуй собі сама
— У нас із мамою різні холодильники, – каже Ганна, – розумію, що ситуація абсурдна, але інакше – ніяк. Продати квартиру і гроші розділити? Вона категорично проти. Ганні
Пес уже почав розуміти, що Григорій не повернеться, його немає в домі і не буде вже ніколи. Але він все одно був щасливий опинитися вдома. Тут було все рідне: куфайка в сараї пахла старим господарем, звуки, дошки, під якими він любив поспати, паркан і навіть коти
Галина і Дмитро поверталися в місто. Вони їздили дивитися будинок, який хотіли купити. Доля їх звела в тому віці, коли діти вже виросли, та підростали онуки. Обидва були
Той, кого назвали котиком непевною ходою пройшов у саму середину клумби. На ґанку компанія підбадьорювала романтика. Анжела розчулювалася, дивлячись на чоловіка: ось вона любов, навіть через десятиліття! Чоловік наламав квітів і приніс оберемок різноманітних бутонів: — Моїй найкращій дівчинці
— Любий, тобі не здається, що наше життя стало нудним? – надувши губи-пельмені, заявила Анжела. — У сенсі? – не відриваючись від смартфона, запитав чоловік. — Ось раніше
Я на кухню пішла, сир нарізати, виноград помити. Вадим шиконув, купив усього багато. Я залишки сиру і пакет із виноградом вирішила в холодильник прибрати. Відкрила, а там… Салатик у кришталі, нарізочка під плівкою, тортик, цукерки, рибка червона в тарталеточках
— Ой, а пригостити мені вас нічим, – розводить руками свекруха в суботу, – хіба що чайник поставлю, та бутерброди з вершковим маслом зроблю. — Мамо, – каже

You cannot copy content of this page