Головна

Selena

Слухай, тобі, напевно, набридло жити на самоті. Щоправда, ти не скаржишся, а ось сусідка наша навпроти, мені всі мізки проїла, нудно, та нудно. Я їй порадила мужика знайти, ось тепер вона в пошуку. Вона правда спритна і неспокійна, не знаю, з ким уживеться. А ось тебе хочу познайомити з Григорієм із району. Давно вже живе один, дружини давно не стало, діти дорослі, живуть в іншому місті, вже самі обзавелися своїми сім’ями
Життєві історії 0
Після обіду Таїсія сиділа на кухні біля вікна і пила чай із цукерками, побачила, як на подвір’я увійшла сусідка Валентина і махнула їй рукою. Але Таїсія махнула їй
Алла не спала всю ніч, різні думки і думи лізли в голову. Вона навіть згадала своє перше заміжжя і знайомство зі свекрухою. Як вона ласкаво зустріла свою невістку, до опівночі говорили, як раділа, що син знайшов гарну дружину. Згадала першого чоловіка, якого дуже любила і жила з ним, як за кам’яною стіною. Вона мимоволі порівнювала ту свекруху і матір Іллі, яка відразу ж дала зрозуміти, що Алла з донькою тут небажані гості
Життєві історії 0
Алла йшла по сільській дорозі взявши доньку за руку, а в іншій була невеличка валіза. Навіть не попрощавшись зранку з Іллею, який ще не повернувся з рибалки. Вона
Звичайно, я мамі продуктів принесла, але те, що я приношу, тато не їсть. Їсть тільки те, що купує сам, замикає від неї на замок, мовляв, годувати дармоїдку не зобов’язаний. Ну не буду ж я йому уподібнюватися? Можна, звичайно, холодильник другий завести, але на що це буде схоже
Життєві історії 0
— Ти не уявляєш, приходжу, а в них у холодильнику ящик стоїть. Із замком. Мама руками розводить: батько знову чудить, ну я розлютилася звісно, висловила все, що думаю,
— Тату, а правда, чому нас ніхто ніколи не запрошує в гості? – запитав старший син. Справді, хто запросить? Дружина – раніше лікарем у сільській лікарні працювала, він сам – тракторист. Влітку ще якась-ніяка робота для нього і його, зовсім убитого трактора, знаходиться, а взимку – зовсім туга. Навіть на Новий рік, і то грошей немає. Риболовля тільки й виручає, риби в річці – на всіх вистачає. Які вже там гості
Життєві історії 0
У залі пролунав шум, дзвін. На кухню вибіг Захар, середній син: — Мамо, Слава ялинку впустив. — Та що ж ви такі бешкетники, – мати сплеснула руками. –
— Скоро знову почну підробляти, заспокойся. Як ти мене дістала з цими грошима! Приблизно за місяць чоловік порадував: вечорами і вихідними його не буде: «Ти ж сама хотіла, щоб я підробляв?» Запитання єхидне, я промовчала, лише працюй, рідний, набридло вже одну курку розтягувати на тиждень
Життєві історії 0
Питання грошей у нашій молодій сім’ї стоїть гостро. Одружилися ми 6 років тому, і вже 4 роки як взяли в іпотеку однокімнатну квартиру. Точніше євродвокімнатну, кухня з вітальнею
Якщо Ірина чоловікові не довіряє, навіщо тоді така сім’я? – каже. – Дитина? А від дитини ніхто не збирається відмовлятися. Але… я сина ростила і жодного разу пальцем його не зачепила, словом не образила, а тут Ірина на нього так накинулася? Кошмар. Я в цю справу не полізу. Якщо син вважатиме за потрібне її пробачити, значить, так. Ні? І так можливо
Життєві історії 0
“Раз вона мені не довіряє – говорити нема про що”. Заявив зять і грюкнув дверима, з’їхавши до мами. Біда в тому, що у них з дружиною з тижня
А через кілька років став чоловік Люби ремонтувати хату, розкрив підлогу, а там золото лежить, два злитки. Вчинили вони з Любою по-чесному: навпіл із Віктором розділили. Покликали його в гості: він приїхав, сам подивився, де скарб знайшли. Думав-думав, звідки він, і згадав, що мати казала колись, мовляв, синам збирав батько, весь час складав, та й узагалі до грошей дбайливо ставився, ощадливо, а зарплата в нього була гарна й жили вони за неї не бідно
Життєві історії 0
— Синку… Ти вже сильно йому не докоряй, – промовила мати, зі сльозами на очах. — Гаразд, що поробиш? Адже брат він мені рідний. Рідна душа. Вітьок і
Через півроку Олег познайомився із Зоєю. Ще через півроку вони одружилися. Коли стали жити разом, Олег і запропонував Зої користуватися всім тим, що до цього належало Христині. Зокрема й тим халатиком… Постільна білизна, яку вибирала колись «колишня». І спала на ній. Подушка. На ній вона теж спала. Усе було придатним. І майже новим
Життєві історії 0
— Я не хочу! Адже це її речі. — Дурниці! Ну і що, що її? Вони ж хороші, бери! – не розумів чоловік. Зої було прикро. У її
«Та що ж він іншої орієнтації чи що? Ну як можна не звернути уваги на мене? – Злилася Лариса, розглядаючи себе в дзеркало і підфарбовуючи пухкі губи. – Нічого, скоро корпоратив, вже там я знайду спосіб стати максимально ближче. Максимально». Лариса підморгнула своєму віддзеркаленню і задоволено посміхнулася
Життєві історії 0
— А це що ще за слоненя в одязі балерини? Вона в дзеркало, взагалі, дивилася, перш ніж із дому виходити? – Лариса презирливо покосилася в бік нової співробітниці.
— Що ще ти йому сказала?! – продовжував напирати Олександр. — Нічого. Він попросив сейф показати, я показала… – відповіла Ніна і додала: – Сашко, у тебе манжет забруднився, знімай сорочку, я виперу. — До біса манжет! Ти хоч розумієш, що ти наробила, курко? — Що? Я? Як? – закліпала вона очима, і справді нагадуючи курку
Життєві історії 0
Зазвичай пошту забирав чоловік. Повертаючись із роботи, він відчиняв поштову скриньку, звичним рухом викидав рекламну поліграфію, а рахунки та іншу кореспонденцію приносив додому. Але цього разу було інакше.

You cannot copy content of this page