Жоден чоловік не кликав мене заміж. Що зі мною не так? Мене жодного разу не звали заміж, тому що зустрічаюся і закохуюсь я завжди не в тих хлопців. А якщо конкретно, то в одружених чи невільних. Двічі були стосунки з одруженими, вперше я спочатку знала, що він сімейний, а вдругому випадку дізналася лише за рік. І хоча зарікалася не вступати в такі стосунки, не закінчила їх.
Ми зустрічалися майже п’ять років, але два місяці тому я знайшла сили піти. За ці роки кохання з мого боку зовсім минуло, навіть не можу сказати точно, чи кохала я його колись. Розлучення було дуже важким, бо він не хотів і не хоче мене відпускати, стежить і втручається в моє життя.
Отак у 31 рік я залишилася сама. Без дітей, сім’ї і можна сказати, без друзів поряд. Є коло знайомих, але у всіх своє життя. А моє життя — це робота, будинок, прогулянка із собакою та сон. У стосунках я жила так само, але було хоч якесь відчуття, що я не одна. А тепер чітке розуміння своєї самотності, з якої я зовсім не знаю, як вибратися.
Чоловіки звертають на мене увагу, але все лишається на рівні компліментів. А якщо починають доглядати активніше, то через час я знову дізнаюся, що чоловік не вільний, перебуває в серйозних стосунках або у шлюбі. Як виплутатися з того самого сценарію? І де шукати вільного чоловіка, якщо тобі вже за 30 років?
Христина, 31 рік
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…