У мого чоловіка є дитина від минулих стосунків. Мати спивається, дитину треба терміново забирати. Але проблема одна – гроші.
У чоловіка невелика зарплата і всі гроші з неї йдуть на кредити (накопичені з колишньою дружиною) і накопичився борг за аліментами (20 тисяч).
Чоловік працює неофіційно, аліменти високі. Живемо на те, що я зароблю.
У мене двоє дівчаток, молодшій 5 місяців, старшій 2,5 роки. Багато роботи брати важко – не встигаю за дітьми стежити, і здоров’я не вистачає.
Я не можу відмовити чоловікові забирати свого сина. Але як же я всіх сама утримуватиму?
У нього, як він каже, на другу роботу сил не лишається. Його батьки хоч і забезпечені люди, але допомагати не збираються.
У мене одна мама, колишня медсестра з невеликою пенсією, та й вона далеко. Поки всі юридичні питання вирішаться, аліменти так і мають платити.
І виходить, що трьох дітей тягнути і чоловіка, платити податки, відновлювати документи на дитину чоловіка, лікувати його (у дитини до всього ще й запущено вроджене захворювання).
У мене просто опускаються руки від цього. Я просто хочу забрати своїх малюків та втекти від чоловіка. Я боюся всієї цієї непомірної відповідальності. І не хочу її брати на себе.
У мене немає стільки мужності та здоров’я. Мені самій потрібно робити операцію на оці (чисельні розриви сітківки, у будь-який момент може відшаруватися), а це теж вимагає грошей. І я ще й сліпа буду на одне око.
Чи правильно тікати? Занадто багато для мене однієї, я просто не впораюся. А реально себе самотньою відчуваю у цій ситуації.
