Я розлучена, у мене є восьмирічний син. Більше року тому я познайомилася з чоловіком, якого полюбила всією душею, почуття до нього настільки сильні, що я не уявляю без нього подальшого життя, він у всьому мені милий, відчуваю, що моя людина.
Усі мої рідні його люблять та поважають. Мене коханою називає, каже, що таких як я мало.
Але останнім часом стала помічати, що відносини стали прохолоднішими, рідше бачимося. Вчора він мені зізнався, що боїться далі будувати стосунки, бо, на його думку, у майбутньому він матиме проблеми з моїм сином, син відмовиться його приймати.
На даний момент син тільки й питає про нього, чи чекає на його приїзд. Конфліктів жодних між ними не було.
Мій коханий сам жив з вітчимом і ненавидить свою матір та її за важке дитинство, можна сказати, що він був надан сама собі. До цього додалася ще одна неприємність, яку я сама вирішити не можу.
Його рідний батько, у якого він живе зараз, проти наших стосунків. Його батько вкотре казав, що дівчину потрібно обирати без дітей, тому досі я з ним особисто не знайома. Вибір сина не схвалює і відмовляє, ставить умови, аби ми не зустрічалися.
Що мені робити? Як бути в цій ситуації?
