В мене виникло таке запитання, а чи свекруха може змінитися? Я якось не впевнена, але чоловік обіцяє, що тепер буде інакше.
І каже, щоб я вірила йому. У нас завжди конфлікти через свекруху.
Ображається на дрібниці, це реально так. Я думаю, що вона спеціально чіпляється, щоб я була винна.
Останній випадок був такий. Ми були на дачі та поверталися додому.
Я була з дитиною і ще були пакети в руках. Піднялися ми вдвох (я та дитина).
Мати з чоловіком були ще внизу. Я випадково зачинила вхідні двері.
Мама піднялася і чую, двері хтось намагається відчинити, я бігцем побігла та відчинила. І наступного дня вранці свекруха розповіла моєму чоловікові і змусила, щоб він мені зробив зауваження, бо вона не заспокоїться.
Він пішов і накричав, щоб його мати почула це. А сказав такі слова: «Не смій зачиняти двері, коли мама піднімається!».
Я його попереджала, сказавши: “якщо ти підвищиш на мене голос біля своєї матері, я вам це не пробачу”. Оскількт був випадок, коли підвищив голос на мене, і його мати сяяла від щастя.
Я повернулася до батьків, тому що втомилася від тиску в мій бік. Бабуся прийшла і почала лаяти свою дочку, за таке ставлення до нареченої, сказавши, якщо так вона буде поводитися, то синові життя зламає.
А його мати і слухати навіть не стала, відповіла тільки: «Та й добре». А чоловік увечері сказав, що поговорив і тепер таке не повториться.
Раніше у сім’ї його мама керувала, і останнє слово за нею було. Чоловік каже: «у цьому моя помилка, тепер я буду головним, я чоловік і ви тепер слухатимете тільки мене».
І сказав мамі: «у вас тепер робота — щоранку прокидаєтеся і у вас мета порозумітися з моєю дружиною, і з цієї миті, щоб більше не лізли в наше життя».
Просто дуже дивно, що його мати погодилася, бо знаю, що я свекруху дуже дратую. Контролює кожен крок свого сина і хоче знати все, куди, навіщо і чому.
Такі люди не змінюються. А як ви вважаєте?
— Мамо, заспокойся, будь ласка, не нервуй. Просто поясни, що трапилося, — Поліна мимоволі потерла…
— Женю, а чого ви весь шашлик дочиста змели? Могли б хоч жменьку для жінки,…
— Та облиш, Аню, тобі що, шкода? Просто в Антохи зараз складний період... — А…
Той вечір починався як завжди: чотирирічний Михайлик уже солодко сопів у своєму ліжечку, на кухні…
Той суботній ранок починався у мене за звичним, роками відпрацьованим сценарієм: на плиті тихенько пихтів…
— Лідочко, глянь, будь ласка, чи є ще хтось у коридорі? Хотіла сьогодні раніше піти.…