Вадим постійно їздить до брата та його дружини, забирає їх дитину зі садка, а на нашу родину він просто не звертає уваги

Зустрічаємося з чоловіком близько року, обидва вже дорослі, маю дочку від першого шлюбу 15 років. Я від нього ніколи нічого не вимагаю, сама заробляю та забезпечую себе та дитину. Нас все влаштовує у стосунках та ліжку, а ось його брат зі своєю дружиною постійно його використовують.

Вони можуть заради своїх планів кликати його від мене, і він іде, бо це ж його рідний брат! Дружина його постійно намагається вирішити, як їй буде зручно, може зателефонувати вночі, і вони вважають це правильним. І він замість того, щоб побути зі мною, каже, що братові треба допомогти.

Мами у них немає тільки тато, і у них таке братнє кохання, яке вже дратує мене. Коли у нас свої плани, то вони обов’язково знаходять причину, щоб його від мене забрати, дають поради, у наші стосунки втручаються. Він ніколи не був одружений і дітей не має.

Брат може зателефонувати йому ввечері після роботи, щоб відвіз їхню дочку на заняття і забрати її, і це враховуючи те, що дружина брата не працює і сидить удома. То чому вона сама не може цього зробити? У них постійно якісь проблеми, які чомусь торкаються всіх: вони розлучаються і при цьому всі повинні брати участь, треба ж морально підтримати брата, пити з ним у гараж і при цьому всьому він відсуває мене на другий план.

Я вже думаю розлучитися, хай живе життям брата та його дружини. Я ніколи не боюся залишитися сама. У мене є дитина. Я не знаю, як йому все це сказати і як поговорити, щоб не образити, а терпець уже закінчується.