Віка стояла біля вікна, дивлячись на дощ, що дрібно стукав по склу, і згадувала останні роки разом з Олександром. Їхні стосунки були складними, але вона завжди вірила, що зможе все налагодити. Олександр був її першим коханням, і вона не могла уявити своє життя без нього.
Однак, в останній час щось змінилося. Олександр став відчуженим, більше часу проводив на роботі або з друзями, ніж вдома. Вікторія намагалася знайти підхід до нього, але всі її спроби закінчувалися сварками. Сьогоднішній день не був винятком.
— Віка, нам треба серйозно поговорити, – сказав Олександр, входячи до кімнати з валізою в руках.
Вікторія відчула, як її серце стиснулося. Вона знала, що це означає. Він вирішив піти. Їй хотілося кричати, плакати, просити його залишитися, але всередині щось луснуло, і вона просто стояла, мовчки дивлячись на нього.
— Я більше не можу так жити, – продовжив Олександр, уникаючи її погляду. – Мені потрібно щось змінити. Вибач, але я йду.
Вікторія кивнула, намагаючись стримати сльози. Вона відчувала, як світ навколо неї руйнується, але раптом щось змінилося. В її очах з’явилася рішучість, і вона відчула, як біль поступово перетворюється на холодний розрахунок.
— Гаразд, Олександре, йди, – спокійно сказала Вікторія. — Я не буду тебе зупиняти.
Олександр був здивований її реакцією. Він очікував сліз, криків, а натомість отримав холодну байдужість. Вікторія підняла голову і подивилася йому в очі, і він відчув, що вона більше не та сама дівчина, яку він колись знав.
— Я думаю, що це буде краще для нас обох, – додала Вікторія. – Мені теж потрібен час, щоб подумати про своє життя і свої бажання.
Олександр не знав, що відповісти. Він зібрав свої речі і вийшов з квартири, залишивши Вікторію одну.
Вона закрила за ним двері і відчула, як хвиля полегшення накриває її. Вперше за багато місяців вона відчула свободу. Вона почала думати про всі ті речі, які вона могла б зробити тепер, коли більше не потрібно було догоджати Олександру.
Вікторія пройшлася по квартирі, дивлячись на все, що тепер належало лише їй. Вона вирішила, що завтра почне нове життя. Перестановка меблів, нові штори, власні плани на вихідні і відпустки. Вона більше не буде жити в тіні чужих очікувань.
З цією думкою вона сіла на диван і ввімкнула телевізор, щоб подивитися свій улюблений серіал, який Олександр називав “нудним”. Вона насолоджувалася кожною хвилиною, розуміючи, що тепер вона може робити все, що забажає.
Наступного ранку Вікторія прокинулася з новими силами. Вона почала змінювати своє життя, крок за кроком. Зустрічалася з друзями, записалася на курси йоги, відвідувала виставки і концерти. Вона відкрила для себе нові хобі і захоплення.
Минуло кілька місяців, і Вікторія відчула, що вона стала іншою людиною. Вона більше не була тією дівчиною, яка залежала від когось іншого для свого щастя. Вона навчилася цінувати себе і свої бажання.
Одного дня, гуляючи парком, вона зустріла давню подругу, яка запросила її на вечірку. Вікторія вирішила піти і там познайомилася з Андрієм. Він був цікавим співрозмовником і добрим слухачем. Вони почали спілкуватися, і з часом їхні стосунки стали більш серйозними.
Андрій цінував Вікторію за те, ким вона була, і підтримував її у всіх починаннях. Вона відчула, що знайшла того, хто дійсно розуміє і приймає її.
Вікторія знову відчула себе щасливою, але тепер це щастя було засноване на її власних рішеннях і виборах. Вона зрозуміла, що іноді треба втратити щось важливе, щоб знайти себе і своє справжнє щастя.
