Він не любить мою дочку, карає за помилки і за поганий почерк, за не винесене сміття. Та я згодна, що напевно треба виховувати та вчити

Хочу розповісти свою історію із життя. І може хтось щось порадить.

У 21 рік познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, з’явилася від нього дочка. Ми прожили вісім років, і я пішла.

Не змогла жити постійно, думаючи, де взяти гроші і як прожити. Одразу зустріла іншого.

Шість років прожили разом. До моєї дочки ставився, як до своєї. У результаті виявилося, що я йому була потрібна як порятунок, загнав мене в кредити. Гарно розвів. У результаті я його покинула.

За півроку познайомилася з хлопцем. Переїхали ми з донькою до нього.

Йому 30 мені 36 років. Він не по роках дорослий. Виховує мою доньку у всьому.

Це, звичайно, добре. Колишній нею взагалі не займався, а я завжди була на роботі. Цілий рік боролася з тим, щоб він не пив. Не вміє зупинитися вчасно.

У результаті він закодувався після моїх слів, що я так більше не витримаю і піду. Наразі інша проблема.

Він не любить мою дочку, карає за помилки і за поганий почерк, за не винесене сміття. Та я згодна, що напевно треба виховувати та вчити, але ж не ременем!

Я її ніколи не карала. Не можу більше терпіти таке ставлення до дочки та йти не знаю як.

Ми робимо ремонт, я працюю на двох роботах, вже стільки вклала у його квартиру.

Хочу поради як вчинити. Залишитися і сподіватися, що вони здружаться, при цьому дочка почала вчитися на п’ятірки, а не на трійки та двійки.

Або піти, винаймати квартиру і жити тільки з дочкою вдвох. Чи буде вона вдячна мені в результаті? Їй майже 11 років.