Дружили з дівчинкою з далеких 90-х, їли-пили за одним столом. Дружили, як мені здавалося, настільки сильно, що вважала її сестрою.
Але в одну мить зруйнувався світ. Я дізналася, що вона протягом багатьох років зустрічалася з моїм чоловіком.
Вона була заміжня (відвела його від іншої), але шлюб тріснув майже відразу, з’явилася дочка. І тоді, мабуть, вирішила вона, що треба брати від життя все, що хочеться.
Мій чоловік вміє заробляти, майстер на всі руки, ось вона й вирішила, щоб і їй такого роздобути. Зараз він пішов до неї із сім’ї, де двоє дітей.
Аліменти платить, подітися нікуди, працює офіційно. Але урізав у дітей все, що можна було.
Зате вони літають за кордон, будують будинок, він щотижня возить її до сауни-лазні. Повз старшу дочку (рідну) проходить повз, навіть не вітається.
Маленьку брав перші півроку, зараз навіть не дзвонить. Ось як життя повернулося.
Я, наївна дурна, бачила в ній подругу-сестру, а вона просто бачила в мені дурну, яка нічого не бачить і нічого не чує. Я їм зла не бажаю, та й щастя теж не бажаю.
Ті жінки, які бачили сльози своїх дітей, коли чекали на тата додому, мене зрозуміють. Молодша, як собачка, чекала на нього, при кожному повороті ключа, кричала: «Тато прийшов».
А тато просто викреслив їх зі свого життя. Старшій 17 років, вона все розуміє, а маленькій поки що важко пояснити, чому так все вийшло.
— Та не треба мене нікуди перевозити! Чуєш, Світлано? Навіть не проси, — я стояла…
— Мамо, заспокойся, будь ласка, не нервуй. Просто поясни, що трапилося, — Поліна мимоволі потерла…
— Женю, а чого ви весь шашлик дочиста змели? Могли б хоч жменьку для жінки,…
— Та облиш, Аню, тобі що, шкода? Просто в Антохи зараз складний період... — А…
Той вечір починався як завжди: чотирирічний Михайлик уже солодко сопів у своєму ліжечку, на кухні…
Той суботній ранок починався у мене за звичним, роками відпрацьованим сценарієм: на плиті тихенько пихтів…