Я пережив зраду дружини, болісно, страждаючи. Почалося все з її нової роботи, вона тоді працювала продавцем у супермаркеті, познайомилася з покупцем (до речі, одруженим), та й почалось.
Я відчув, що її ставлення змінилося, але думав — нова робота, робочі проблеми тощо. Далі все гірше.
Якось я вивів її на серйозну розмову, сказав, що підозрюю її у стосунках на стороні, і вона зізналася, що зраджує мені вже кілька місяців. Вперше я відчув ватяні ноги і власне безсилля, я не розумів — за що?
Вона плакала і обіцяла більше мені не зраджувати, я як наївна дитина повірив. Далі стало тільки гірше, я дуже сильно страждав (хоча і виду не показував), а вона продовжувала зраджувати, тільки дуже обережно, але пару разів смс я все-таки помітив.
Дійшло до того, що я зламався і перестав думати про себе (дуже необережно водити машину, мені стало начхати на себе). Потім вона захворіла, потрібна була складна операція, і вона заприсяглася дітьми, що більше такого не буде.
Пройшло кілька років, зраджувати вона мені перестала, ось тільки я перегорів і вона мені стала байдужою. Живемо, двоє дітей у нас, а я шкодую, що перетворився в ганчірку і не розлучився тоді.
Кохання згоріло, почуттів не залишилося, просто живемо. Люди запам’ятайте, перед тим як зраджувати, подумайте, а що відчуватимете ви, коли зрадять вам?
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…