Всі друзі зібралися того дня на шашлики, і мене познайомили з Регіною, яка приїхала з міста до нашого села

Мені 40 років, одружений. Живу в депресивному селі, де окрім випивки та розваг нічого немає.
Запросили нас на відпочинок на природу із шашликами. У компанії представили нам дівчину Ренату, сестру нашої подруги. Дівчина дуже гарна. Спочатку я на неї особливої уваги не звернув, приділяв увагу своїй дружині та просто пив, як завжди.

Минув час, зайшов до соцмережі подивитися фото з відпочинку, і побачив її на загальній фотографії. Вона стояла поряд зі мною і невимушено посміхалася. Ця усмішка, її губи, очі, волосся. Мені здалося, що вона досконала. Я просто закохався, як блискавкою мене вразило. Це почуття, що давно забулось, знову в мені спалахнуло. Я її хотів.

У соцмережі вона легко додалася до друзів. Я щовечора довго дивився на її фото і милувався. За місяць у неї з’явився статус — «одружена». І настає час, коли ти починаєш розуміти, що нам не бути разом ніколи! Вона молодша за мене на 10 років, живе в місті, чоловік, напевно, дбайливий. І після таких подій мені стало дуже боляче. Я сам себе стратив за таку легковажність і намагався забувати її. Але щовечора знову дивився її фото, обіцяючи собі, що це востаннє.

Ніяк не міг наважитися їй написати, раптом захоче поспілкуватися. І ось сьогодні набрався сміливості та написав, щоб іноді спілкуватися у чаті. На що отримав відповідь, що спілкуватися не може, сім’я, турботи та таке інше. Так делікатно відмовила. Ось пишу та відчуваю полегшеність. Чи то від того, що Вам душу вилив, чи то надії немає.