Із чоловіком різниця 20 років, для мене це перші відносини, а для нього третій шлюб. Познайомилися, коли він був п’ять років уже, як розлучений, від двох перших шлюбів діти дорослі, і вже є онуки. Чоловікові за 50 років. З перших днів чоловік дуже приховував свої доходи, ми жили в однокімнатній квартирі, хоча як я потім дізналася, могли собі дозволити 5 таких квартир.
До весілля у мене була квартира, 50% я вклалася зі своєї зарплати, відкладала два роки на квартиру, і решту подарували мені батьки. Квартирка була маленька, але нова і в новобудові столиці. Коли познайомились із чоловіком, він знав, що я купила квартиру до шлюбу.
Стали жити, з’явилася дитина, і ми задумалися про розширення житла. Вибрали хорошу квартиру, але чоловік сказав, що немає можливості купити її, я хотіла допомогти і запропонувала продати свою квартиру. Чоловік відразу погодився, швидко знайшов юриста, і одразу продали, він додав грошей, купили велику квартиру.
Мої старенькі батьки були проти, сказали, що не варто це робити, що квартира куплена до весілля, і каші вона не просить, навіщо продавати гарну однокімнатну квартиру. Мама сказала мені тишком-нишком, що чоловік з такою різницею у віці не повинен приймати такі дари від дівчини, але я не слухала, оскільки дуже хотіла допомогти йому.
У чоловіка була квартира, куплена до шлюбу зі мною, але він не став продавати, відмовився, і дача, він теж не став продавати дачу, пославшись, що вона потрібна, але ми ніколи не їздили на неї.
У результаті, я вирішила через те, що в нього багато дітей від минулих шлюбів, оформити нову квартиру на себе та свою дитину, чоловік дуже не хотів, постійно знаходив виправдання, щоб не йти до нотаріуса. Але зрештою, я натиснула, і ми оформили все.
Тепер живучи з ним, я почала бачити, що він і чути не хоче про те, щоб купити ще квартиру для нашої спільної дитини. Він взагалі не хоче нічого чути, про нерухомість та якісь придбання у шлюбі.
Свою нерухомість не продає, реальний заробіток приховує. Мені так хочеться жити спокійно, але втомилася від його жадібності. Як продавати нерухомість з мого боку, так він погоджується, а як з його боку, так не хоче.
Буває ж таке: живе собі чоловік, горя не знає, аж тут як сніг на голову…
Своє п’ятдесятиріччя я скасувала ще в лютому. От просто взяла й викреслила всі ці гучні…
— Оленко, сонечко ти моє, на тебе одну вся надія… Голос колишньої свекрухи лився з…
Дві сумки стояли посеред прихожої так само впевнено, як чужі правила. Великі, туго набиті, ще…
Вона ще вірила, що світом править добро. Що заміж виходять із любові. Що в білому…
Іноді біда не стукає. Вона заходить у твоє життя в піщаних кросівках і каже, що…