Поки шукала пристойну роботу, перепробувала багато різних видів діяльності. Працювала і офіціанткою, і касиром у супермаркеті, і кондуктором, а останнє місце роботи в офісі невеликої фірми, на кшталт секретаря, словом подай-принеси.
Але головне, я набула досвіду як роботи, так і спілкування з людьми. Якось мені зателефонував Андрій, колишній колега з цієї фірми, і запропонував роботу.
Виявилося, що він теж пішов звідти і відкрив свою справу, а тепер бере мене на роботу до себе. Сказав, що я перевірена людина, якій можна довіряти, а йому потрібний менеджер з продажу.
Сказав, що крім ставки, я отримуватиму ще й відсотки з продажу. Ну як тут не погодитися, тим більше, що на той момент роботи у мене не було, і я згодна була на будь-яку зарплатню.
Андрій своє слово дотримав, і кілька місяців я не могла натішитися, що мені так пощастило. Справи у нашої компанії йшли добре, продаж збільшився, і заробіток у мене виходив пристойний.
Чоловік працював на будівництві і отримував копійки в порівнянні з моєю зарплатою, і тепер ми могли нарешті жити нормально, не рахуючи гроші до зарплати.
Але тривало це недовго, ситуація стала змінюватися на гірший бік.
У фірмі з’явилося багато нових людей, переважно родичі Андрія, з’явилися нові відділи під них, які не приносили прибутку, і тому моя зарплата різко скоротилася. Тепер я опинилася сама в чоловічому колективі, і що ще гірше, всі вони були моїми начальниками.
Я не витримала і пішла до Андрія, з’ясувати, в чому справа. Він не приховував, сказав, що поки інші відділи не налагодять, як слід свою роботу, зарплату він мені підняти не може.
Я бачила, що він теж засмучений, просив потерпіти, а коли я сказала, що не хочу так працювати, відповів, що сам уже не радий, що дозволив родичам вмовити себе. «Того й дивися вони і без мене скоро обійдуться» і невесело посміхнувся.
І я зрозуміла, що треба знову звільнятися та шукати нову роботу. Знову співбесіди, на яких намагаєшся сподобатися та показати, що ти саме той фахівець, який їм потрібен.
Ще й чоловік незадоволений, що я збираюся звільнятися, постійно каже, що я бігаю з роботи на роботу і ніде не нагрію собі місця. Я розумію, що він звик до комфортного життя на мої гроші, але я так більше не можу. Почуваюсь абсолютно розбитою і навіть бажання шукати нову роботу немає.
