Мені соромно за багато речей, які я робила в житті. В університеті я мала подругу Катю, яка їздила в різні країни за рахунок різних чоловіків.
З найкращою подругою Юлею ми постійно про неї пліткували. За спиною обговорювали.
Тим не менш, з Катею у нас були спільні теми для розмови, ми обидві мріяли переїхати до іншої країни, до іншого міста. Після закінчення університету Катя переїхала жити до Києва, я залишилася тут. Катя писала мені в соціальних мережах, додавалася до друзів, я її проігнорувала.
Вона подумала, що я не хочу з нею спілкуватись, використовувала її. А мені соромно за те, що я нічого не досягла, а вона досягла всього.
За нею я сумую. Мені подобалося спілкуватися з нею.
Коли я закінчила університет, спробувала влаштуватися на одну роботу. Творчу.
Поговорила з директором, вільних посад не було, вона сказала, що створить мені нову посаду. Залишила там документи, але коли дізналася, що треба проходити медкомісію, то вирішила, що на цю роботу не піду.
З певних причин я б точно не пройшла медкомісію. І тоді мене б туди не взяли (нічим не хворію, є вроджений дефект, через який би не взяли).
Почала тоді всім говорити, що мені потрібна якась інша робота. Директора мене шукала, я на дзвінки не відповідала.
Мені не хочеться, щоб ця жінка тримала на мене образу. Пробувала знайти роботу, де не потрібно було б проходити медкомісію.
Нічого нормального не знайшла, траплялися липові організації, в результаті не працюю вже рік. Ще раніше у мене була подруга, яка до 19 років встигла три рази позбавитися від дитини.
Коли я з нею спілкувалась, я намагалася не критикувати її за це. Я ніхто, щоб судити.
Але коли я з нею посварилася, все ж таки кільком людям видала цей її секрет. Сміялася з неї, розумію, що я не повинна була так чинити і тепер мені соромно за таку поведінку.
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…
Той вечір починався як сотні інших. На плиті млів свіжий борщ, за стіною щось весело…
— Ти б, Демко, чоловіка свого хоч раз як годиться зустріла… — слова матері пролунали…
Коли багато років безупинно тягнеш на собі віз сімейних обов'язків, одного разу просто сідаєш на…