— Не сказала б я, що Денис прямо мамин синочок, рішення ухвалює сам, мати його, звісно, від початку цих стосунків не схвалювала, – розповідає Алла Василівна.
— Але все ж саме так він і пояснив ту обставину, що твоя дочка залишається і ще невідомо скільки залишиться в статусі співмешканки. Знаєш, мені якось це все не дуже… – вважає двоюрідна сестра жінки. – Виходить, що Надя має виконувати обов’язки дружини без офіційного статусу? Дуже зручно. Чоловіку. Але не їй.
— Ну ось так, стану Наді про це говорити – рукою махає. Мовляв, вона свого Дениса дуже добре розуміє. А нещодавно поділилася, що вони дитину планують. І навіть дитина поки що не посприяє тому, що Денис стане моїм офіційним зятем і відведе доньку до РАЦСу.
— Ну знаєш… Таке собі становище, так, він батьківство може визнати, але, трапися що, залишиться Надя тільки з аліментами. Жодної страховки. Про випадок, коли й молоді чоловіки раптово вирушають до пращурів, я взагалі мовчу. А раптом і коли вже буде дитина, встановлювати батьківство Денис не збереться добровільно, все з тих же причин – через маму?
На це запитання в Алла Василівна немає відповіді. Стосунки дорослої доньки з її чоловіком і самій жінці не надто до вподоби. Якось усе в них не так, не по-людськи, але ж Надії цього року виповниться 32 роки. І дитинку за всіма мірками вже пора, інакше можна і запізнитися, і дитину донька дуже хоче, та й у принципі, її стосунки з Денисом перевірені часом, побутом.
Зі своїм чоловіком Надя знайома вже 10 років, разом вони живуть уже 9 років. Без оформлення статусу. У молодого чоловіка доньки є двокімнатна квартира, яку йому подарувала мати. У Надії є євро-двокімнатна з уже виплаченою іпотекою. Тож на вулиці вона не залишиться. Іпотеку, до речі, платили вже в період спільного проживання.
І Денис, і Надія працюють, забезпечують себе(розповідь для сайту Рідне Слово) цілком. Є дохід від оренди квартири Наді, вона зараз збирає гроші собі на машину. Автомобіль для Дениса куплений. Уже другий. Перший купили вдвох, тоді в Наді ще не було прав водійських. Машина була вживаною, два роки тому її продали і з невеликим кредитом взяли чоловікові нове авто, а Надя вивчилася на права.
— Зі мною Надя Дениса одразу познайомила, – згадує Алла Василівна. – Мені хлопець сподобався. І я їх радо в гостях приймала, коли донька до нього з’їхала. А ось із мамою Дениса я не знайома досі, а Надя удостоїлася честі бути представленою, тільки 5 років тому. Зглянулися до неї, так би мовити. Хоча й на знайомстві підкреслили, що не до двору, що вона здатна все зіпсувати. Ось так от. Донька казала, що Денис тоді міцно з матір’ю посварився, захистив її.
Мама чоловіка Надії – державний службовець. Пост обіймає високий. А не до двору Надя їй припала через свого батька. Алла Василівна розлучилася із законним чоловіком, коли доньці було всього 2 роки. Втомилася терпіти гулянки, п’янки, грубість, ризик.
На дворі були тяжкі 90-ті, колишній однокласник Алли, який став її чоловіком, ще на етапі нареченого кинув інститут і приєднався до однієї з численних «бригад». З усіма наслідками, що випливають: Дівчатка в лазні, сумнівні справи, шкіряна куртка, ланцюг у палець завтовшки. Любов швидко зійшла нанівець, коли чоловік почав «качати права» і вказувати Аллі її місце: «У нас так прийнято. Усі дружини мовчать і ти мовчи. Чого тобі не вистачає? Годинника? Шуби? Ще одну купити, щоб ти заткнулася?»
Незабаром після нервового розлучення, коли чоловік ще й погрожувати взявся, колишній Алли Василівни загримів за грати за тяжкий злочин. Сидів майже 20 років, природно, з дочкою не бачився, не допомагав матеріально, зате дружину колишню діставати перестав.
— Вийшов уже зовсім не тим хвацьким парубком, скукожився, зіщулився, спільні знайомі розповідали. Зараз живе у родичів десь у селі, мало не з милості, у сторожах, – каже Алла Василівна. – До дочки і не сунеться вже, і Надя бачити його не горить бажанням. Занепала пропаща людина, що з нього взяти. Але от не думала я, що він самим фактом свого існування може так нашкодити рідній дитині.
Саме через татуся Надя не припала до вподоби матері Дениса – жінці не можна мати рідню з таким минулим, інакше – відставка. А в неї за плечима (розповідь для сайту Рідне Слово)роки бездоганної служби, а попереду почесна пенсія. Та й зараз матеріально вона влаштована дуже навіть непогано. Але Денис на думку матері з приводу його стосунків із Надею плюнув. Щоправда, до певної межі.
— Я не можу одружитися, – розвів він руками. – Точніше, можу. Але тоді я дуже сильно підведу маму. Вона мене ростила одна. Знаєш, як важко їй було досягти всього, що вона зараз має! І тут я своїм шлюбом усе зруйную? Я тебе люблю, я планую з тобою жити довгі роки, хочу з тобою дітей, але штамп… Він потім з’явиться, коли мама піде на пенсію.
— І Надя згодна, – зітхає Алла Василівна. – З дитиною, щоправда, не одразу наважилася. Усе чекала офіційного шлюбу, але роки йдуть, мама Дениса залишається на своєму місці. І ось тепер уже вони точно малюка планують. З одного боку я ставлю себе на місце тієї матері, як би мені було, якби моя дитина пішла наперекір усьому й одружилася, а в мене б через це вся кар’єра прахом пішла. А з іншого боку, як же прикро за доньку! Це ж не вона колись закон переступила, вона й знати не знала татуся свого, а тепер їй спорідненість так відгукується.
— Та все я розумію, як ти кажеш, поставити себе на чуже місце і ясно стає. Але дитину від співмешканця, це зовсім інше, ніж від законного чоловіка. Нехай Денис самий найкращий і чесний, але в житті буває всяке, – вважає двоюрідна сестра жінки.
А може, й нічого? Живуть же люди без штампів? І штамп нікого не захистив? Є в Наді і житло, і робота, і мама рідна. Дітей заводять і за набагато сумнівних ввідних? Ну скільки тій мамі залишилося працювати? Через кілька років і штамп буде?
Фото: авторський контент сторінки “Рідне Слово”.
