Для батька важливіша його дружина, ніж я. Я не спілкувалася зі своїм рідним батьком 12 років. Він забув про мене. Я розумію, нова дружина, кохання голову закружило і таке інше. Потім я знайшла його і зрозумыла як налагодили спілкування.
Ми живемо в різних містах, і він почав кликати мене до себе, мовляв, з мамою пожила, тепер приїжджай до мене. Я приїхала та пошкодувала. Його дружина перші два тижні вдавала з себе мою подружку, а потім у прямому сенсі почала мене виганяти з дому.
Ми іноді сперечалися, ноги додому не несли, я почала працювати без вихідних, щоб зайвий раз не нервувати цю особу. Я хотіла поїхати на квартиру, але батько мене не пускав.
Вкотре, коли батько був на роботі, ми посварилися і вона йому нажалілася виставивши з себе жертву. Звичайно, для батька я відразу стала погана і він почав мені висловлювати яка я невдячна і живу в нього, ні за що не плачу, їду його їм і таке інше.
Я зібрала речі та пішла, куди очі дивляться. Приїхала на роботу, мене там заспокоїли, прилаштували на якийсь час, допомогли, чим змогли, а мій батько один раз зателефонував і сказав, що я щось там забула віддати. Ось так ось.
Добре, що я працювала і гроші були, замовила білет і поїхала додому. З того часу ця людина в моєму житті не з’являлася.
Накипіло, вирішила висловитися, може, у когось була схожа ситуація.
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…