Не знаю, навіщо це все пишу. Всіх фігурантів цієї історії вже давно немає в живих, але вона все ж таки не дає мені спокою, коли я її згадую. Ця історія життя моєї матері.
Дитинство у мами було не простим (дід сильно піддавав після пляшки, ставав просто некерованим). Але ось у 23 роки, наробивши по молодості купу помилок та маючи двох дітей від різних чоловіків, мама виходить заміж за мого вітчима.
Я в житті своєму не зустрічав людину, більш чудову, ніж мій вітчим. Але мама його не кохала, про що я дізнався багато-багато пізніше. Мама ніколи не була взірцем вірності, але хоч якихось рамок пристойності дотримувалася спочатку, хоча я звичайно і не знаю багато чого.
Коли мамі виповнюється 30 років, вона ніби збожеволіє. Завела собі коханця і водила його додому, на очах у нас, дітей, та й усього іншого селища відповідно.
Вітчим працював вахтами 2 за два тижні. Ясна справа вітчим про це все дізналася, була страшна криза з великою кількістю сварок і биттям посуду, але якось ця криза минула.
Начебто все заспокоїлося, і почали жити далі. Вітчим мабуть вирішив, що мама збожеволіла. Даремно він це вирішив.
Ситуація ця для вітчима не пройшла даремно і він почав випивати. І мама завела собі ще одного чоловіка, від якого згодом і пішла. І це теж була чудова людина, всі мамині чоловіки були чудовими людьми, тільки вона жодного не цінувала.
З цієї історії теж нічого не вийшло, не змогла мама вжитися і з цим чоловіком, дуже вже у неї складний характер був. Минули роки, багато було хорошого, ще більше поганого і ось мамі вже майже 50 років.
І ви знаєте, якою ревною охороницею чужої моральності вона стала! Всі навколо гуляючі, всі дівчата легкої поведінки. Забула, як сама поводилася.
Мама не була пиячкою, як це може здатися, просто нікому в нашому роді не потрібно багато пити, щоб напитися, пара чарок і все. Але мамі всі казали: Що ти робиш?. А їй було все одно, як збожеволіла.
Я нікого ні в чому не дорікаю і не засуджую, але маму ж ніхто не гнав під вінець з вітчимом силою, адже сама пішла. А вітчим її кохав і так і не оговтався потім, спився.
Але якщо вже перебуваєш у шлюбі, будь ласкавий дотримуватися рамок пристойностей. Полювання потішити плоть це я можу зрозуміти, але не так само відкрито!
Повторюся, я не засуджую нікого і ні в чому, я любив і люблю свою маму, тим більше, що вона вже померла. Але зрозуміти її я за все життя так і не зміг.
Своєї родини я не завів, мені душевний спокій дорожчий. Не хочу, щоб до мене ставилися так само, як мама до вітчима. Не хочу.
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…
— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв її…
Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша, що…
«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби поспіхом…
Я тримала чашку чаю обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив чай…
Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п'ятнадцять: діти,…