Одного чудового дня в крамниці косметики, куди я забігла, клянуся, на хвилиночку, за бальзамом для губ – вічно їх гублю, до мене з професійним “підвиванням”, інакше це не назвеш, звернулася юна панянка у форменій футболці та поставила мені прямим наведенням запитання в лоб:
— А чи хочете ви, – запитала вона, – щоб ваші вії мали надприродний об’єм?
Якщо говорити про надприродні об’єми, то тут я вже досягла успіху, щоправда, не в сенсі вій. Але що і в цьому сенсі могла запропонувати мені дівчина, яка годиться мені в доньки? Якусь новинку від “шанель” за мільйон гривень з ефектом “три де”, прости Господи? Дитя!
Я ось пам’ятаю, як ми з Оленкою моєю подружкою домагалися надприродного об’єму вій тим, що стригли в «брасматик» – так чомусь тоді називали звичну тепер туш у циліндрику – так ось, ми стригли туди синтетичну шубу моєї мами! Дрібно-дрібно, манікюрними ножицями.
Ці ворсинки налипали в процесі фарбування на вії, роблячи їх схожими на волохатих гусениць, потім вії розчісувалися голкою. І це мало допомогти нам на шкільному вечорі привернути серця Олега і Дмитра, але не допомогло.
Олег, білявий бешкетник, узагалі зачарувався на тому вечорі стиглими чарами Ольги зі старших класів, яка й була вже при надії у восьмому класі, не знаю, чи від Олега, але казали, що ні. Що ти знаєш про об’єми, дитя моє! Ти знаєш слова «праймер» і «хайлайтер», і «шиммер», а я одну тільки пудру «Компактна» можу застосувати п’ятьма різними способами.
До речі, і в сенсі вій теж – вії треба нафарбувати, потім напудрити, потім ще раз нафарбувати, ех, дурень ти був, Дімко, за що і сів одразу після школи та так і згинув. І губи теж – нафарбувати, промокнути, напудрити, нафарбувати – що ти мені тикаєш “діоровський максимайзер”? Замість блиску для губ у нас був суворий вазелін!
З м’ятною зубною пастою змішувала губну помаду, дитинко? Що значить – навіщо? А навіщо ти собі в них пів відра гелю якогось вкачала? Ото ж бо. Крем “Балет” ми змішувала з тальком, щоб сидів рівніше.
А гель для волосся з лляного насіння ти варила? На пінне волосся укладала? Спала на бігуді? В очі дивись! А якщо не спала, що ти можеш знати про об’єм? Начісувала чубчик татовим сталевим гребінцем, змочуючи цукровою водичкою? Розпеченим ножем загинала вії на ложку? Як-як – догори! Щипці для волосся гріла на газовій конфорці?
Справила я ефект в тому магазині, одним словом. Піднесли корвалолу та води, а потім чомусь запропонували ігристого. Пробників у пакетик накидали. Проводжали всім колективом. Директорка хусточкою махала вслід. Багато хто плакав…
Ось такі спогади нахлинули на стару. А ви памʼятаєте щось подібне? Розкажіть, дуже цікаво почитати.
