Наснився мені років три тому сон. Дивний, тому фрагмент у пам’ять в’ївся. Я з молодим чоловіком, обличчя якого не видно, у магазині купую морепродукти. Ми сперечаємося: я хочу мідії, він – креветки. Перебираємо пакети із заморожуванням, у яких морепродукти в різних варіаціях: креветки з кальмаром, восьминіг із мідіями, або взагалі все до купи. У підсумку ми одночасно схопилися за пакет, у якому лежали мідії і креветки, і доторкнулися руками.
Я прокинулася ніби від удару струмом, саме таке відчуття було від «дотику». І мені навіть спросоння здалося, що я люблю цю людину. Люблю людину без обличчя, яка наснилася. Це було дивно.
Я попила кави, остаточно прокинулася. Що там було уві сні до нишпорення в холодильнику із замороженими морепродуктами, впритул не пам’ятаю. А саме цей момент запам’ятала. І почуття від того «дотику» іноді накочували, і від туги вити хотілося.
Після роботи я заїхала в магазин, ясне діло – дуже захотілося креветок. Раніше я була до них байдужою і взагалі не їла, а того дня слина потекла. Купила, вдома почала готувати за допомогою рецепта з інтернету. Поки готувала, сестра зателефонувала, запитала, що я роблю.
— Ти ж не любиш креветки? Ти не в положенні часом у нас? – весело запитала сестра, коли дізналася, чим я займалася.
Ну цього вже точно не могло бути, тож сестру я заспокоїла. Заодно про фрагмент сну розповіла з неземною любов’ю, креветками і мідіями. Ось сто відсотків: якби не сон, чорт забирай, я б креветки не купила!
— Знаю, до чого тобі сон! За рибалку чи моряка заміж вийдеш! – зі сміхом спробувала напророчити мені сестра.
Ми розігнали її жарт до маразму: де в сучасному світі в столиці рибалку ловити? Вранці на берегах водойм на вудку з борщем ловити? А якщо не рибалка, а моряк? Я і капітаном рибальського судна стала, і русалка мені в шлюбній ночі з моїм моряком допомагала, і ще купа всіляких цензурних і не дуже дурниць.
І з сестрою ми попрощалися на дуже веселій ноті, і я почала вечеряти «гумовими» креветками: перетримала, поки ми з сестрою моряка собі уявляли. Після розмови сестра стала мене підколювати: де мій моряк заблукав, треба терміново їхати на риболовлю, треба було рибалки дочекатися – завжди б була з рибою, та інші дурниці.
Два роки тому сестра та її чоловік запросили мене на шашлики. І чоловік сестри познайомив мене з рідним братом свого найкращого друга. У нас з Антоном зав’язалися стосунки.
Півроку тому ми з Антоном стали разом жити. Сестра все сміялася, що замість моряка мені дістався ювелір. Ми обидва працювали, квартиру знімали, постійно кудись разом їздили і вибиралися. По суботах разом готували смачну вечерю, найчастіше з морепродуктів.
Антон про сон не знав. Знала тільки сестра. І вона, зараза, мене здала.
В останню суботу грудня ми з Антоном їздили в гіпермаркет за продуктами. Я відправила Антона по масло, сама копошилася в холодильнику із заморозкою, набирала креветки в пакет. Несподівано в мій пакетик забралася рука Антона.
Антон від душі сипнув у креветки заморожених мідій, і вчепився в сам пакетик разом зі мною. Стояв, дивився на мене і посміхався, як злегка розумово відсталий.
Мені відразу стало зрозуміло, що сестра йому проговорилася. Вона ж йому і порадила зробити той мій сон «віщим». Тільки їхня фантазія пішла далі.
Приємних почуттів чи відчуттів від сну, що «збувся», на той момент у мене не виникло. Я навіть трохи розлютилася: ціна в морепродуктів різна! Все одно в два пакети сортувати, колупатися, час витрачати, а список покупок великий був. Я взяла другий пакет і почала відокремлювати одне від іншого. І ось тут стався шок. Серед замороженої майбутньої смакоти затесалася обручка.
Ось тоді мене і накрило: і любов’ю, і ніжністю, і щастям. Непередавана гама почуттів. Щойно я дістала обручку, Антон запитав, чи стану я його дружиною. Мій радісний вереск чув увесь магазин.
Весілля плануємо грати наступного року. Сестра одразу зізналася, що це вона мені все влаштувала. До неї Антон звернувся за порадою, як зробити пропозицію. Вона згадала, як ми з нею сміялися, пригадала всі свої підколи, і виклала Антону мій сон. Вони почали креативити. Що з цього вийшло, розповіла.
Незвичайна була пропозиція руки і серця. Таку точно на все життя запам’ятаю. Сподіваюся, сестра залишить мене в спокої зі своїми підколами, а то Антон уже зібрався вудки купувати.
