Дуже люблю читати історії на цьому сайті, а тепер і сама хочу поділитися своєю історією та сподіваюся отримати пораду та підтримку. Зі своїм чоловіком я в шлюбі вже майже 9 років.
Все так непогано у нас у сім’ї, тому що є дві дівчинки, старші 6 років, а молодшій лише один рік. Доньки вимагають багато уваги, забирають багато часу та сил, мені нелегко самій з ними справлятися, а чоловік весь час на роботі та допомоги ні від кого немає.
Але розумію, що я сама дітей хотіла, вони у нас були заплановані, тож я почувался щасливою, я люблю своїх маленьких доньок. А зараз я дізнаюся, що в мене буде третя дитина.
Це для мене шок, несподіванка, тому що від появи другої дитини я ще не відійшла, надто мало часу минуло, щоб думати про ще одну дитину. Я люблю дітей, і третя дитина мені не завадить, але якби трохи пізніше, щоб підросли старші дівчинки.
Я не знаю, що мені робити в цій ситуації, щоб не залишити дитину, про це навіть не думаю, до цього я не готова, але ще більше я не готова до її появи. Весь час думаю, як я справлятимуся з трьома маленькими дітьми.
Тим більше, коли старша дочка піде до школи і потрібно ще більше приділяти їй уваги. Мені так зараз важко, весь час тільки про це і думаю, трохи нервую, а ще мене починає нудити, що теж не додає мені оптимізму.
Знаю, що далі буде ще важче, але треба якось із цим жити. Порадьте будь-що, будь ласка.
А ще, може, хтось знає непогані поради для подолання нудоти? Буду всім вдячна за пораду.
