Зараз, звичайно, посиплються на мене купа образ та іншого, але все ж таки напишу. Справді, просто цікаво дізнатися думки людей, так би мовити збоку.
Зустрічаюся з одруженим чоловіком ось уже рік. Все добре, сваримося, звичайно, куди без цього, проте все добре.
Одружений він уже двадцять років, до мене були стосунки із коханкою близько 4 років. Після з’явилася я. Але не в цьому суть.
Я спочатку сказала, що в сім’ю лізти не буду, забирати не збираюся. Звичайно, буває, мене переклинює, брехати тут немає сенсу, що, звичайно ж, хочеться, щоб він був лише зі мною, алt повторюся, не збираюся цього робити і не буду.
Його дружину я поважаю, тому що вона мати його дитини, і тому, що колись він її вибрав, і є ще безліч причин, дійсно поважаю її. Пишу тут просто тому, що хочеться зрозуміти, які ж у них стосунки. Ваша думка?
Дивно, звичайно. Ми зустрічаємося майже через день, проводимо щонайменше годин по сім разом, щодня телефонуємо одне одному і листуємося.
Будь-коли можу зателефонувати йому і він завжди відповідає, навіть найчастіше, коли знаходиться вдома, і вона десь поруч. Та й сам він дзвонить, перебуваючи вдома.
Може проговорити по півгодини зі мною, не приховуючи якихось слів, не маскуючись, скажімо так. У вихідні ходимо кудись відпочивати до пізнього вечора, та й залишається сам на ніч у мене нерідко.
Не обіцяє золотих гір, я й не прошу цього. Не заводимо розмову про те, що буде далі взагалі, це зручно і йому і мені.
Нам добре разом, це головне. Так само знайомить зі своїми друзями, не приховує мене і хто я для нього.
Загалом мені не зрозуміло, що в них за сім’я така, правда. Вона знає, що він має коханку. І, мабуть, мовчить, але зрідка, звісно, скандалить.
Тільки прошу, не треба писати про те, що стосунки з одруженим – це погано, і яка я погана та інше. А то ви тут любите на людей наїжджати, адже це найпростіше.
Я не розповідаю про свої стосунки та про своє життя, мені лише цікава думка про стосунки з дружиною, хто що думає?
