Коли я була маленькою, батько часто ображав мою маму і мою зведену сестру (по мамі). Я це бачила одного разу. Коли мені було 6 років, вони розлучилися. Моя зведена сестра на 10 років старша за мене, допомагала мамі дивитися за мною, коли та весь час працювала і крутилася, щоб прогодувати дітей і добудувати будинок.
До речі маму я майже ніколи не бачила, тому що вона працювала цілодобово. Ми з мамою не розуміємо одна одну, ми не подруги, але мама є мама. Сестра поїхала закордон, коли мені було 9 років, і бачилися ми вкрай рідко, раз на рік на два. Ми з сестрою дуже різні та повні протилежності.
Через кілька років у неї з’явилася дочка і мене запрошували в гості до них за кордон нібито світ показати, але щоразу дорікали всім і змушували говорити дякую, хоча в цьому не було потреби. Я дуже вдячна людина, я їздила щороку до них, доглядала за племінницею, на світ дивилася, але щоразу я дуже сильно лаялася із сестрою, сварки забували і життя тривало.
Минув час ми подорослішали і з кожним приїздом у гості до сестри я почала розуміти (сварки були як і раніше серйозні), що вона на мені відіграється за те, що мій батько її ображав, за те, що вона в дитинстві за мною дивилася, а не гуляла з подружками (гуляла, тільки мене з собою тягала).
Я тепер нібито її дочці маю підстелити весь світ під ноги. Їй зручно щоб я добре жила, досягла успіху, вдало вийшла заміж, але не від любові до мене, а щоб її дочка козиряла такою тіткою та хрещеною. Щоб хвалитись перед родичами чоловіка, бо я справді добре в житті влаштувалася, але завдяки своїм зусиллям.
З її боку обіцяна допомога так і не настала (обіцяння перевезти мене за кордон та влаштувати мені майбутнє). У результаті я сама і закордон поїхала і поставлені цілі здійснила. Востаннє цього року я приїхала до неї в гості з майбутнім чоловіком, знайомитись, але в результаті це був цілковитий цирк.
Виявилося, що все в черговий раз для її доньки, ми як маріонетки мали розважати її, їжу чоловік готував (чоловік італієць). І смакоти привезли з собою, допомогли їм меблі зібрати для переїзду, чоловікові з роботою. Але її дочка вже не маленька, 12 років, а стала поводитися погано з нами.
Я сказала це сестрі у легкій формі, у результаті я стала ворогом, вона сказала, що легко людей викреслює із життя. Нерви, сльози, в результаті ми поїхали раніше, але я зрозуміла, що за людина моя сестра, і чому всі ці роки були всі ці сварки.
А очі мені розплющила мама, коли вони обидві ображали та лили бруд на мене, через цю ситуацію пригадуючи, що я копія батька. Тут я зрозуміла, звідки це все взялося. З сестрою я припинила будь-який контакт і з її сім’єю також.
Мама вважає, що я не права, що сестра мені допомагала, і вони мене люблять, і вона старша і мудріша, а я завжди винна і вона взагалі не бачить проблеми.
Та їй своє кіно крутить, а я взагалі своїми справами займаюсь. Я цього року не хочу їхати додому, мені прикро за те, що я залишилася без підтримки, а злі люди ходять землею і бризкають грязюкою.
