Із Михайлом ми разом працювали, там і познайомились. Зі своїм хлопцем я нещодавно розлучилася, але проблема була в тому, що Міша мав сім’ю. Хоча вони не були розписані з дружиною, жили в цивільному шлюбі, але мали спільну дитину.
Він розповідав сумну історію свого життя, з якого випливало, що з дружиною у нього натягнуті стосунки і живуть разом лише через сина. Тому він і не поспішає офіційно оформляти стосунки.
Наші зустрічі тривали вже близько року, коли Михайло вирішив нарешті розлучитися зі своєю громадянською дружиною. А вона, забравши дитину, пішла від нього.
І незабаром я переїхала до нього за умови, що ми офіційно оформимо наші стосунки. Він погодився, але попросив трохи зачекати.
Я вирішила змінити обстановку у його квартирі, де давно вже потрібно було навести лад. Або дружина в нього була не господиня, або вона знала, що мешкає тут тимчасово, але довелося мені братися за справу.
Я зробила ремонт, поміняла меблі та думала, що тепер уже нам ніщо не заважає влаштувати весілля. Але Михайло чомусь постійно знаходив усілякі відмовки та тягнув час.
На моє запитання відповідав: Куди нам поспішати? Тобі, що погано зі мною?
І в якийсь момент я зрозуміла, що так триватиме довго, і ми вперше серйозно посварилися. Я вирішила на деякий час переїхати до батьків, щоб Мишко зрозумів, чи я йому потрібна. Чекала, що він хоч подзвонить і вибачиться.
Але я не могла повірити, що за час моєї відсутності він помирився зі своєю колишньою дружиною і вона знову живе в нього. Мені було дуже прикро.
Що вона прийшла на все готове, що я зробила у квартирі. Я звільнилася з роботи, щоб ніколи більше не зустрічатися з ним і спробувати забути завдану мені образу.
Але іноді думаю, що може це і на краще, бо Михайло з тих чоловіків, які бояться брати відповідальність за сім’ю.
Дев’ятнадцять років… Це той небезпечний і прекрасний вік, коли море по коліна, а любов здається…
Той проклятий чемодан на коліщатках знову виповз із шафи. Поважний кіт Мартин чудово знав: якщо…
— Сидиш там по своїх заробітках, копійку до копійки складаєш, а тут твій рідний син…
— Ритко, ти чула? Твій Васько з міста молоду жінку привіз! Таку кралю, зовсім дівча!…
Крутишся собі роками в одному ритмі, дім — робота, робота — дім, і здається, що…
— Вона що, остаточно з глузду з’їхала? — крізь сміх обурювалася подруга, яка завітала на…