Я заміжня, мій чоловік з китаєць, а сама українка. Ми одружилися, прожили 3 роки разом, але заважає мовний бар’єр та весь час із цього приводу сварки.
Він приїхав в Україну зі мною і не хотів вивчати нашу мову, не хотів шукати роботу і докладати зусиль, щоб зробити мене щасливою. Я поїхала працювати до Туреччини для того, щоб заробити грошей для нас і зрозуміти, чи хочу я далі жити з ним.
За цей місяць я відчула інше життя і була щасливою, я навіть не згадувала про чоловіка і не хотіла з ним спілкуватися. Повернувшись, додому я подала на розлучення, але чоловік не хоче розлучатись і я подала на розлучення без його згоди.
Зараз я відправила його до Китаю сказала що охолонула до нього та йому треба поїхати, щоб заробити грошей для нас. Я зробила це для того, щоб він зрозумів, що йому в Китаї краще, а потім повідомити, що не хочу з ним жити.
Я зрадила чоловіка, та інший чоловік пропонує життя з ним. Я начебто і щаслива з іншим, але коли залишаюся в будинку одна зі своїми думками, то думаю, що дуже погано вчинила з чоловіком.
Боюся змін, хоч і сама хочу цього і не знаю, що робити далі, відчуваю, що зробила великий гріх. Чоловік добрий і дуже любить мене, але я не щаслива з ним. Що робити і як вчинити? На душі дуже тяжко.
