young woman thoughtfully looks out the window at the city on a winter day
Я близько року у стосунках із чоловіком на 19 років старшим, він близький мені за духом, інтересами. Але мене все одно іноді непокоїть почуття, що я мало чого про нього знаю. Все наче добре, але моя проблема мабуть комусь покажеться дивною. Але ж я не знаю, як в такій ситуації вчинити.
Він нерідко ділиться зі мною спогадами, і я це ціную, але є багато чого, про що він замовчує. Наприклад, я нічого до ладу не знаю про його минулі стосунки: з ким були, чому не склалися?
Якось він обмовився, що «рано посивів через жінок», але вдаватися до деталей відмовився. Він навідріз відмовляється розповідати про минулі романи, каже, що не хоче їх згадувати, що це вже неважливо.
А я згоряю від цікавості. До того ж іноді мучать (знаю, що марні) жалю на тему: а що, якби ми з ним познайомилися раніше, коли він був молодший, здоровіший і без «багажу» минулого?
Прикро думати, що молодістю, красою, силами користувалися інші жінки, але не я. Так, мені з ним добре, з таким, яким він є зараз, але… він уже не такий молодий, не такий енергійний, у нього за плечима є болісний досвід, про який я нічого не знаю, і мені це здається несправедливим. Намагаюся переконати себе, що треба думати лише про сьогодення, але такі думки все одно переслідують!
Олена, 31 рік
Коли Оксана вперше переступила поріг сусідського дому з трилітровою банкою теплого молока, вона не знала,…
Наприкінці квітня Ганна Петрівна приїхала до своєї невеликої садиби в садовому товаристві під Черкасами. Як…
Я дивилася на них обох і відчувала, як під грудьми зрадливо завмирає серце. Знаєте, кажуть,…
Я стояла посеред кімнати з тацею в руках і відчувала, як усередині закипає суміш відчаю…
— Бачила сьогодні Наталю, — наче між іншим сказала Олеся, хоча в її голосі аж…
Кажуть, материнське серце бездонне — усе стерпить і все простить. А от моє... моє не…