Усі, хто спілкуються зі мною, знають, що я гостро та активно реагую на соціальні проблеми, обурююся, пишу скарги, листи, беру участь у громадській діяльності. І не змогла заплющити очі на цю проблему.
Але зараз дуже потребую поради небайдужих людей, щоб змогла прийняти вірне рішення. Більшість із нас є сусіди і я впевнена, що всі стикалися з численними ремонтами, сварками, гулянками тощо.
Варто зазначити, що звукоізоляція у нас погана. Поруч зі мною живе звичайна сім’я: мати (працююча), батько (дальнобійник) та двоє дітей (11 та 6 років десь). Останнім часом я помітила, що діти стали захищені від соціуму.
Все їхнє життя полягає в системі «дім-школа-будинок» під суворим наглядом та рукою дідуся, який приходить до них щодня. Пік ситуації полягає в тому, що із цієї квартири постійно долинають крики.
Спочатку кожного ранку їх криками будить мати, яка поспішає на роботу, і тільки встигає обзивати своїх дітей, чим доводить дівчаток до сліз і тікає. Далі слідує прихід пильного дідуся, який продовжує цей ланцюг образ.
Такі пристрасті я спостерігаю щодня. І хочу запитати чи це нормально? Чи не зазнає такого методу виховання шкоди психічному здоров’ю дітей? Взяти, наприклад, їхню молодшу дівчинку.
Адже це зовсім ще дитина з не сформованою психікою, яка потребує підтримки та розуміння, оскільки проживає важкий період — похід до школи. Не варто кидати в мене зараз камені, на рахунок того, що батькам теж тяжко і терпіння, нерви у всіх не гумові. Так і є!
Але навіщо тоді планувати цих дітей, якщо ти не встигаєш приділити їм час? Для мене це дико, бо я виховувалась у більш-менш тихій та спокійній родині.
Так ось. Є ж спеціальні державні органи, які повинні стежити за вихованням неповнолітніх. Може, мені варто туди звернутися?
Може, тільки після розмови з посадовими особами вони зрозуміють всю відповідальність і змінять поведінку до дітей? Але на запитання, де дітям краще, з такими батьками чи в дитбудинку, я не можу відповісти.
Тому дуже хочу дізнатися про вашу думку з приводу такої ситуації і почути, що робити мені — втрутитися чи просто не звертати уваги на голоси за стіною?