З подругою ми не обговорювали сферу діяльності наших чоловіків, я вже пізніше дізналася, що він займається продажем автозапчастин, виходить, що вони з моїм чоловіком і є головними конкурентами, загалом, за кілька місяців вони почали боротися між собою за клієнтів у нашому місті, я б не вникала в ці подробиці, але вони заборонили нам спілкуватися між собою

З подругою дружимо вісім років. Познайомилися випадково біля входу до супермаркету, розташованого неподалік нашого будинку. Я задоволена і щаслива, обвішана покупками, упустила свій телефон, а вона його підібрала. Виявилось, що ми з нею живемо в одному дворі. Я була дуже рада нашому знайомству.

Ми з чоловіком нещодавно переїхали до нової квартири, і подруг у мене тут не було. Наші чоловіки між собою не спілкувалися. Вони знали один одного і не більше. Нещодавно мій чоловік звільнився з роботи і відкрив невеликий автомагазин та майстерню у межах міста.

Моєму чоловікові його нова робота приносить радість і справжнє задоволення. Він дуже комунікабельний і кмітливий чоловік, фахівець своєї справи. Він має відповідну освіту в цій сфері діяльності. Та й колишня робота була пов’язана із автомобільною галуззю.

Але який бізнес не має конкуренції? Це складно, непросто. Але перед відкриттям магазину чоловік зважив усі ризики та втрати. Та ще й батько його, всіляко допомагаючи, підтримав сина та допоміг придбати необхідне спеціалізоване обладнання.

З подругою ми не обговорювали сферу діяльності наших чоловіків. Нам більше були цікаві теми про моду, спорт, бесіди про сім’ї, які живуть у нашому дворі. Вона допомогла мені вибрати новий телефон, а я їй сумочку та окуляри. У вихідні ми ходили в кіно з нею, пили каву в нашому улюбленому кафе. Іноді вона приходила до нас гості, і з моїм чоловіком могли обмінятися кількома словами.

Слід сказати, я вже пізніше дізналася, що чоловік подруги займається продажем автозапчастин. Виходить, що вони є конкурентами. Загалом, за кілька місяців вони почали боротися між собою за клієнтів у нашому місті. Я б не вникала в ці подробиці, але вони забороняють нам спілкуватися. Дитячий садок, та й годі. Виходить, що наші чоловіки стали ворогами.

Мені здається, що чоловік подруги зненавидів мого чоловіка. Його можна зрозуміти, адже у нас свій магазин та автомайстерня, розташовані в дуже зручному та прохідному місці міста. Великий асортимент товару, сучасне обладнання, найвпливовіший батько – це допоможе залучити велику кількість клієнтів. Але й мій чоловік – справжній трудяга та молодець.

Його особисті доброзичливі та ввічливі якості продавця відіграють важливу роль у продажу. Чоловік подруги займається продажем віддалено через сайт, який сам створив. Він має клієнтів і в інших містах. Ну і що тут ділити? Навіщо сваритись? І як позначиться наше не спілкування з подругою на їхньому продажу?

Як навчити їх відокремлювати роботу від особистих взаємин? Я вважаю, що бізнес не потрібно втручатися у особисте життя. Тим більше, що між собою вони ніколи й не спілкувалися. А взагалі можна було б і встановити дружні стосунки. Незважаючи на те, що конкуренти.