Я жила майже три роки в такому пеклі, як автор історії про ревнивого і жорстокого чоловіка. Хотіла піти, але зрозуміла, що чекаю на дитину.
Хотіла позбавитися, поки був невеликий термін, він сказав, що знищить, якщо я це зроблю. Весь цей період провела у страху, болю та образах. Ревнощі без приводу, ходила вся в синцях.
Казав, що щойно з’явиться дитина, забере дитину, а я можу котитися на всі чотири сторони. Було страшно, але я без роботи на 6 місяці не могла нікуди влаштуватися вже.
До 6 місяців працювала, але довелося піти, бо фізично вже було тяжко. З’явилася донька, півтора роки знущання з мене.
Тільки у дитини застуда, отримувала я. Він не розумів, що діти іноді хворіють, і це не моя вина. Пам’ятаю, лежала в лікарні з донькою, приїхала додому по речі, які мені потрібні були в лікарні, і він так мене штовхнув ногою, що я не могла сидіти і ходити.
Мій терпець урвався, коли він почав кричати на дитину, і я зрозуміла, що він щось вживає. Почала дзвонити до центрів допомоги жінкам, дізнаватися, як я можу захистити себе та дитину, якщо він мене знайде і захоче повернути.
Написала заяву в поліцію, зняла всі докази, які були на той момент, був суд, і йому заборонили наближатися до мене та дитини.
Синдром жертви? Так. За освітою я психолог, але допомогти собі не змогла! Мучила совість, що дитина буде без батька.
Навіть повернулася назад до нього, пожили 2 місяці, я записалася на курси і мала поїхати в інше місто того дня. Він сховав мої документи, знову штовхнув, я забрала дитину та втекла.
Ні речей нічого не взяла. Пройшла курси, отримала грант та відкрила свою справу. Півроку тому я зустріла чоловіка, який дуже полюбив мене та дитину.
Я дуже обачно ставилася, не вірила, було страшно знову помилятися. Але тільки зараз я зрозуміла, що мене можуть поважати, довіряти, любити, без бруду та ревнощів, без натяку на біль та страждання.
Зараз я щаслива, що в мене є людина, яка зі мною не тільки коли все добре, а й у непростих моментах завжди підтримає і прийде на допомогу. Жалкую тільки про одне, що не пішла раніше і дозволила до себе так ставитись.
