Захворіла свекруха, і чоловік сказав, що треба забрати її до себе, доводила чоловікові, що з переїздом його матері наше життя зміниться на гірший бік, але він наполягав, говорячи, що він як єдиний син не може залишити матір одну, з перших днів у нашому будинку свекруха поводиться так, ніби вона маленька дитина

Діти виросли і тут би пожити для себе, але захворіла свекруха, і чоловік сказав, що треба забрати її до себе. Я доводила чоловікові, що з переїздом його матері наше життя зміниться на гірший бік.

Але він наполягав, говорячи, що він як єдиний син не може залишити матір одну.
З перших днів у нашому будинку свекруха поводиться так, ніби вона маленька дитина, яка постійно потребує уваги та турботи.

Та й зі здоров’ям у неї все в повному порядку просто втомилася жити сама, як потім сама ж і зізналася. Чоловік вдав, що не зрозумів, що мати нас просто обдурила. Мене вона просто ігнорує, у все втручається, намагається господарювати.

Свекруха вважає, що живе у сина, а я як доповнення до нього, хоч купували житло на мої гроші від спадщини. Мені поведінка та присутність свекрухи сильно набридла, і я не приховую це від чоловіка.

Але він не може відправити матір назад, що він їй скаже, що набридла? Я розумію його, але чому не розібратися у всьому з самого початку?

Навіщо був такий поспіх з її переїздом? І як тепер жити у такій атмосфері?